Політичні конфлікти і кризи
Зміст сторінки:
Політичні конфлікти і кризи
{lang_content_nav}:
Вступ
Розділ 1. Загальні засади дослідження поняття кризи політичної системи
1.1. Зміст поняття криза
1.2. Генеза поняття криза політичної системи
Розділ 2. Характеристика основних політичних криз і конфліктів
2.1. «Холодна війна» як конфлікт міжсистемного характеру
2.2. Регіональні конфлікти
2.3. Міждержавні конфлікти
2.4. Внутрішньодержавні конфлікти
Розділ 3. Механізми та шляхи подолання політичних криз
3.1. Механізми і причини виникнення політичних криз
3.2. Шляхи виходу з політичної кризи
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми дослідження. Україна як незалежна, демократична держава вже протягом
тривалого часу переживає кризові явища різного рівня пов’язані з проблемами в
політичній, економічній і соціальній сферах життя суспільства. Кризи, в тому
числі їх розвиток, прояв і наслідки останнім часом є найгострішими проблемами
сучасної науки і політики.
Найбільшу
небезпеку представляють кризи політичні, тому що політична криза – це результат
нестабільного розвитку політичної системи, найвищий прояв політичних протиріч.
Наслідками політичних криз можуть бути розвал всієї політичної системи
суспільства. Проблема врегулювання та успішного розв’язання політичних криз
може вважатися однією з найактуальніших проблем на сьогоднішній день, тому що
за допомогою механізмів і технологій врегулювання криз політичних систем можна
повертати напрям дії кризи – з деструктивного процесу в конструктивний і
стабілізувати соціальну систему.
Криза
політичної системи є феноменом слабо вивченим у світовій та вітчизняній
політичній науці. В результаті посилення явищ,порушення функціонування політичної системи у всіх країнах світу викликане різними факторами сучасного цивілізаційного розвитку, політологами ставиться питання про заснування політичної кризології як окремої складової політичної науки.
Так як криза є найвищим ступенем конфліктних ситуацій, то доцільним буде
розглянути в даній курсовій роботі основні політичні конфлікти та
охарактеризувати їх. Серед яких можна виділити: міжрегіональні, міждержавні та
внутрішньодержавні.
Серед основних
дослідників, які займались вивченням криз політичних систем, конфліктів,
механізмів і шляхів їх подолання, можна виділити таких: С. Іванюта, І. Дзюбка,
Г. Куницька, М. Примуш, О. Кукарцев, О. Рогозян, Ю. Сорокін, Р. Туровсський та
ін.
Метою дослідження є дослідження сутності кризи та кризи політичної системи, її генези, особливості політичних конфліктів та виявлення основних шляхів і механізмів подолання політичних криз.
Завданнямикурсової роботи є:
– з’ясувати зміст
поняття “криза”;
– розглянути генезу
криза політичної системи;
– охарактеризувати
основні політичні конфлікти;
– визначити механізми і
причини виникнення політичних криз;
– з’ясувати шляхи виходу
з політичних криз.
Об’єктом дослідження виступає політична криза як особливий період в існуванні політичної
системи чи її окремих складових, що характеризується втратою можливостей
останніх ефективно керувати життям суспільства і загостренням різного роду
політичних конфліктів.
Предметом дослідження є сутність, шляхи та механізми врегулювання політичних криз і
конфліктів.
Методи
дослідження. В ході дослідження
було використано такі методи:
1) описовий –
для розкриття змісту поняття “криза” та “криза політичної системи”;
2) системний –
для аналізу особливостей основних політичних конфліктів;
3) історичний –
для дослідження виникнення, формування та розвитку кризових процесів;
4)
структурно-функціональний для аналізу можливих наслідків і механізмів
врегулювання політичних криз.
Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку
літератури.
Список використаної літератури
1. Баталов Э. Я. Глобальный кризис-ХХІ:
идейно-политические аспекты / Э. Я. Баталов // США. Канада. – 2009. – № 10. –
С. 3–22.
2. Безопасность Евразии – 2004:
Энциклопедический словарь-ежегодник / Автор Идеи и Концепции, рук-льпроекта В.
Н. Кузнецов. – М.: Книга и бизнес, 2006. – 792 с.
3. Боголій Ю. М. Політика Сполучених Штатів Америки щодо об’єднаних націй: питання міжнародної безпеки (1990-ті роки – початок XXI століття) : автореф. дис. … к-та істор. наук : 07.00.02 / Ю.М.Боголій – К., 2008. – 20 с.
4. Большой академический словарь руського языка» / Гл.
ред. К. С. Горбачевич. М.—СПб: Наука. 1998. – 1536с.
5. Вегеш М. М. Політологія: Підручник / За ред. М.М. Вегеша.— 3-тє вид., перероб. і
доп. К.: Знання, 2008. — 384 с.
6. Глобальные тенденции до 2015 года[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://analitika.org/international-affairs/geo/1224-20061016005100770.html
7. Дзюбка І. С. Політологія
: Підручник для вузів / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського . 2-ге
вид., виправл. і доповн. К. : Вища шк., 2001 . 415 с.
8. Доган М.,
Пеласси Д. Сравнительная политическая социология / М. Доган, Д. Пеласси. – М.:
Социально-политический журнал, 1994. – 272 с.
9. Емельянов С. М.Практикум по
конфликтологии : Учеб. пособие / С.М. Емельянов . — 3-е изд., доп. и перераб.
— СПб. : Питер, 2009 . 384 с.
10. Іванюта С. М. Антикризове
управління: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.
11. Інституційні чинники політичної кризи в Україні [Електронний ресурс]
/ Куницька Г. Д. – Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/misnarod_vidnos/2010_26/R3/Kunycka.pdf
12. Кирилюк Ф. М. Політологія.
Навчально-методичний комплекс: підручник / За ред. Ф.М.Кирилюка. – 2-ге
вид., перероб. та доп. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 697 с.
13. Левинтов Н. Г. Теоретически-методологический аспект проблемы
общенационального кризиса. — Ульяновск, 1980. — 110 с.
14.
Политология: Энцеклопедический словарь / Под ред. Ю. И. Аверьянова. –
М. : Изд-во Московского коммерческого университета, 1993. – 431
с.
15.
Політологічний енцеклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д.
Бабкіна, В. П. Горбатенко. – К. :
Генеза, 2004. – 736 с.
16. Політологія: курс лекцій Навчальний посібник/
– Тернопіль: Магнолія-плюс,
2004.-236 c.
17. Порфімович
О. Л. Навчально-методичний комплекс з дисципліни
«Конфліктологія» для студентів спеціальності «Журналістика». – К.: СПД
Цимбаленко Є.С., 2008. – 94 с.
18. Примуш М.В. Конфліктологія: Навчальний посібник. –– К.: ВД
“Професіонал”, 2006. –– 288 с.
19. Регіональні
конфлікти в сучасній Україні (Інституціональний аспект) [Електронний ресурс] / Кукарцев О. – Режим доступу:
http://postua.info/kukarcev.htm
20. Рогозян О. В. Политический кризис: анализ
и технологи урегулирования (на примере Краснодарского края). Автореф.
дисерт. на соиск. научн. степ. канд. полит. наук: спец. 23.00. 02
“политические институты и процессы О.В. Рогозян. – Краснодар,
2006 – 11с. // http//:www.bestreferat.ru/referat-96813.html
21. Сидорина Т. Ю. Философиякризиса [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.litmir.net/br/ b=40270&p=5
22. Словарь руського языка XVIII
века Ю. С. Сорокин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/11/slb01606.htm
23. Степанова
Н. Політична конфліктність і кризовість у сучасному українському суспільстві /
Н. Степанова // Наукові записки. – 2008. – Вип. 3. – С. 162–170.
24. Сугоняко А.
Вся ответственность за ситуацію лежит на президенте / А. Сугоняко // Украинская
правда. – 2009. – 5 февраля
25. Тумашов А. В. “Холодна війна” її негативний
вплив на міжнародну атмосферу в 60-80 роки ХХ століття [Електронний ресурс] /
А.В. Тумашов – Режим доступу:
http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/8816/1/17.pdf
26. Туровский Р. Ф. Основы и перспективы
региональных политических исследований // ПОЛИС. – 2001. – №1. – С.
138–157.
27.
Яновский Н. М. Новыйсловотолкователь, расположенный по алфавиту / Н. М.
Яновский. — Спб.: Имп. Акад. Наук, 1803. — Ч. 1. — 868 с.