Іван Мазепа: соціально-політичний портрет

Іван Мазепа: соціально-політичний портрет

{lang_content_nav}:

Вступ

Розділ 1. ІВАН МАЗЕПА ТА ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ ДО ГЕТЬМАНСТВА

1.1. Походження І. Мазепи та його рід

1.2. Короткі відомості з біографії Мазепи та початок кар’єри

Розділ 2. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ

2.1. Господарство

2.2. Соціальні відносини

2.3. Гетьман Мазепа і духовне життя України

Розділ 3. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ІВАНА МАЗЕПИ

3.1. Відносини гетьмана з Петром І

3.2. Стосунки з Карлом ХІІ

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Етап розвитку історії всучасний Україні характеризується зростанням досліджень,
щопов’язані
здобою Гетьманщини. Гетьман Іван Мазепа є однією з найбільш трагічних та
суперечливих постатей названої доби. Протягом уже майже трьох століть тривають полемічні суперечки щодо за­думів та дій видатного українського державного діяча й політика, по суті, остан­нього повноважного гетьмана України Івана Мазепи. Історики і сьогодні не можуть дійти до однієї точки зору, даючи гетьману
найрізноманітніші оцінки – “Бандерівець”,“культурний герой”,“зрадник і ворог українського народу”, “польський шляхтич”, “романтичний герой”, “видатний патріот України”. Насамперед, одні вчені вважають Мазепу державним діячем і політиком найвищого ґатунку, найвправнішим дипломатом тодішньої Європи, а інші – підлим зрадником, “запроданцем”. Роки гетьманування Мазепи припадають на царювання Петра І, який не пробачив спробу гетьмана реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави. Багаторічний тиск російської пропаганди царизму призвів до того, що Івана Мазепу вважали зрадником не лише широкі народні маси, але й значна частина російських та українських істориків до кінця XIX ст.Як результат – Мазепа був скинутий з гетьманства, проклятий по церквах і засуджений на шибеницю. 

У Івана Мазепи не вийшловтілити в життя плани і всі свої наміри,але він був і залишається видатним діячем своєї епохи, великим борцем за кращу долю України. Навіть за умов сильного наступу на українську державність з боку Петра I та його прибічників йому все одно вдалось піднести українську самобутність і культуруі, насамперед, зберегтиосновні чинники державності та національної самосвідомості, досягти певної стабілізації суспільства. Намір Мазепи зробити з
України незалежну європейську державу, його політика в сфері освіти й культури мали далекоглядну мету і вплинули на подальший розвиток українського народу та його державницьких традицій, на формування національної культури. 

Довгий час питання щодо діяльності Івана
Мазепи в Україні було закритим, та у 1991 році після проголошення незалежності
України розпочалось відродження постаті гетьмана, пошуки об’єктивних думок в
трактуванні цієї трагічної постаті здобули новий поштовх.

До теперішнього часу багато істориків вивчали соціально-політичний
портрет Мазепи, але все одно залишається ще багато невирішених і дискусійних питань.

 Метою курсової роботи є дослідження соціально-політичного портрету І.Мазепи в контексті тогочасних подій.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

– дослідження біографії Івана Мазепи та його діяльності до
гетьманства;

– аналіз внутрішньої
політики гетьмана І.Мазепи – особливостей ведення господарства країни та
соціальних відносин гетьмана;

– вивчення
зовнішньополітичних зв’язків гетьмана, а саме: характеристика відносин гетьмана
з Петром І та дослідження стосунків з Карлом ХІІ.

Об’єктом дослідження є історична постать І.Мазепи, а предметом – особливості його соціальної та політичної діяльності.

Методи курсової роботи базуються на основі загальних
наукових принципів – системності, об’єктивності, логічної послідовності, історизму,
світоглядного плюралізму. З метою
об’єктивного осмислення теми застосовувались порівняльний та описовий методи
пізнання, проблемно-хронологічний підхід, метод абстрагування
та узагальнення, історіографічного аналізу і синтезу.

Джерельну базу дослідження складають наукові, публіцистичні та мемуарні праці, документальні збірники з коментарем істориків, матеріали преси та листування. В роботі використано також періодичні видання та бібліографічні довідники.

Структура
курсової роботи складається з вступу, трьох частин, висновку, списку
використаної літератури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апанович О. Гетьман Івана Мазепа – „зиждитель храмів і скарбів духовних” // Людина і світ. – 1994. – № 8. 

2. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: Життя й пориви
великого гетьмана / Пер. з фр. – ; К., 1991. 

3. Ґудзь В. В. Історія України: — К.: Слово, 2003. 

4. Гуляк В.
Іван Мазепа – людина та історичний діяч : нетрадиційний урок з історії України// Джерела. – 2001. – №1-2. 

5. Драгоманов М. Пропащий час. Українці під московським царством (1654 – 1876).// Пам’ять століть. – 2002. – №5. 

6. Енциклопедія історії України: /— К.: Наук. Думка, 2003. 

7. Зайцев Ю. Історія України //- Львів: Світ, 1996. 

8. Історія України: посіб. для абітурієнтів /Абетка— Кам’янець-Подільський:, 2003. 

9. Історія українського козацтва: нариси у
2-х т. /. — К.: Вид. Дім «Києво-могилян. Акад.», 2006.

10. Капилов С. А. Історія слов’янських народів в історичних творах XVIIIст.// УІЖ – 2000. – №1. 

11. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII – XVIII ст.: кордони, населення, право. – К.: Основи, 1996. 

12. Ковалевська О. Нові підходи до
пошуку достовірних зображень гетьмана Івана Мазепи // Український історичний
журнал. – 2007. – №3.

13. Ковтун Ю. Іван Мазепа: виправданий історією// Дзеркало тижня. – 2001. – 23серп. 

14. Кормич Л. І., Багацький В.В. Історія України. для студ. вищ. навч. закл.] / Одес. Нац. Юрид. Акад.. — К.: Алерта, 2004. 

15. Костомаров М. Галерея портретів / Пер. з рос. – ; К., 1993. 

16. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – 2-е доповнене видання. – Нью-Йорк-Київ-Львів-Париж -Торонто, – 2001. 

17. Павленко С. Чи зраджував І. Мазепа Карла XII // Пам’ять століть. – 2005. – № 1.

18. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. Т 2. // К: Либідь, 1993. 

19. Пуцко В.
Гетьман Іван Мазепа і розвиток українського мистецтва // Київська старовина. –
1995. – № 1. 

20. Радовський В. Смерть Івана Мазепи // Дзвін. – 2004. – №5-6. 

21. Семененко В.
Гетьман Иван Мазепа: герой или предатель //Грани. – 2000. – № 2(54). 

22. Січинський В. Іван Мазепа – людина і меценат // Літопис Червоної Калини. – 1993. – № 3/4. 

23. Смолій В. Іван Мазепа / В. Смолій // Віче. – 1994. – №1/3. 

24. Стародуб А.
Анафема гетьманові Мазепі: факти відомі й невідомі // Дзеркало тижня. – 2003. –
№32.

25. Стецик І.
Мазепа, гетьман України // Всесвіт. – 1992. – №1-2. 

26. Ступак Ф. Я. Доброчинна діяльність гетьмана І. Мазепи.// УІЖ – 2005. – №1.

27. Субтельний О. Мазепинці // К: Либідь, 1994. 

28. Фігурний Ю. С. Діяльність гетьмана Івана Мазепи в контексті українського державотворення: досягнення і прорахунки // Українознавство. – 2002. 

29. Хведченя С. Гетьман Мазепа
– фундатор київських храмів // Народна творчість та етнографія. – 1997. – № 5/6. 

30. Якубова Т. І. Мазепа
у 1709 році (Відступ від Полтави до Очакова) / Т. Якубова // Історія України. –
1999. – № 47 (груд.).