Перспективи розвитку моделювання системної динаміки світових та внутрішніх політичних процесів
Перспективи розвитку моделювання системної динаміки світових та внутрішніх політичних процесів
Дж. Форрестер розробив спеціальний метод для імітаційного моделювання складних систем, названий ним системною динамікою.
В основі методу системної динаміки лежить твердження, що поведінка системи часто настільки ж залежить від її структури – множини замкнутих, взаємозв’язаних, нерідко таких, що запізнюються, взаємодій між елементами, які її складають, – наскільки і від самих елементів.
Системна динаміка як метод імітаційного моделювання включає структурування об’єкта; побудову системної діаграми об’єкта, де вказуються зв’язки між елементами; визначення змінних для кожного елемента і темпів їх зростання; прийняття гіпотез про залежність кожного темпу зростання від змінних і формальний опис цих гіпотез; процес оцінки введених параметрів за допомогою наявної статистики. В результаті проведення перерахованих операцій ми отримуємо динамічну модель об’єкта у вигляді нормалізованої системи звичайних диференціальних або різницевих рівнянь, де в правих частинах можуть бути часові лаги.
Динамічне моделювання включає напрацювання з різних сфер прогностики і моделювання: економетричні моделі національних економік, дослідження операцій, ігрове симулювання, штучний інтелект, моделі гонки озброєнь, імітаційні ігри, системний аналіз та ін.
До переваг динамічного моделювання як методичного засобу слід віднести те, що воно дозволяє будувати прогнози не просто з урахуванням діючих тенденцій і чинників, а брати до уваги неоднозначність вагомості конкретних факторів на різних стадіях політичного процесу.
Динамічні моделі дозволяють політологам і міжнародникам досліджувати нелінійні відносини виходячи з принципів системної теорії і кібернетики. Разом з тим динамічне моделювання спирається на складні математичні процедури і вимагає спеціальної професійної підготовки виконавців проекту. Крім того, динамічне моделювання при всій своїй перспективності таїть небезпеку захоплення «магією цифр», іншими словами, чим більш складною, а отже, і менш верифікуємою, виступатиме та чи інша динамічна модель, тим більша небезпека її перетворення з інструменту пізнання в інструмент політичної інженерії.
Проблеми, пов’язані з динамічним моделюванням, багато в чому типові для всього комплексу питань застосування кількісних підходів до вивчення політичних ситуацій і процесів. Впровадження математики дозволяє істотно підвищити ефективність конкретних досліджень політичної проблематики, забезпечуючи строгість і точність результатів.