Міжнародні акти в сфері забезпечення паритетного представництва
Міжнародні акти в сфері забезпечення паритетного представництва
Загальна декларація прав людини
Стаття 1.
Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.
Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
Стаття 21.
Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.
Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні.
Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами
Конвенція передбачає наступні зобов’язання держав:
– карати кожного, хто для задоволення похоті іншої особи: зводить, схиляє або спокушає з метою проституції іншу особу, навіть із згоди цієї особи; експлуатує проституцію іншої особи, навіть із згоди цієї особи;
– створити орган по координації і централізації результатів розслідування передбачених в конвенції злочинів, збору інформації з метою попередження злочинів, що передбачаються в конвенції і накладення покарань за них; підтримці співпраці з аналогічними органами інших країн.
– приймати або заохочувати всі необхідні заходи по боротьбі з проституцією і по поверненню або пристосуванню жертв проституції до нормальних соціальних умов через шлях своїх урядових або приватних установ в області утворення, охорони здоров’я, соціального і економічного обслуговування і інакших пов’язаних з ним видів обслуговування;
– захисту іммігрантів і емігрантів і особливо жінок і дітей в пунктах їх прибуття і відправлення, а також під час їх проходження;
Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
Держави-учасниці засуджують дискримінацію щодо жінок в усіх її формах, погоджуються негайно всіма відповідними заходами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок.
Держави-учасниці вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок у політичному і суспільному житті країни, і, зокрема, забезпечують жінкам на рівних умовах з чоловіками право: а) голосувати на всіх виборах і публічних референдумах та обиратися в усі публічно виборні органи;
b) брати участь у формуванні і здійсненні політики уряду та займати державні посади, а також здійснювати всі державні функції на всіх рівнях державного управління;
с) брати участь у діяльності неурядових організацій і асоціацій, що займаються проблемами громадського і політичного життя країни.
Для розгляду ходу здійснення цієї Конвенції засновується Комітет по ліквідації дискримінації щодо жінок, який складається на момент набрання Конвенцією чинності з вісімнадцяти, а після її ратифікації або приєднання до неї тридцять п’ятої держави-учасниці – з двадцяти трьох експертів, що мають високі моральні якості і компетентність у галузі, охоплюваній цією Конвенцією. Ці експерти обираються державами-учасницями з числа своїх громадян і виступають від себе особисто, при цьому враховуються справедливий географічний розподіл і представництво різних форм цивілізації, а також основних правових систем.
Члени Комітету обираються на чотирирічний строк. Однак строк повноважень дев’яти членів, обраних на перших виборах, скінчується через два роки; зразу ж після проведення перших виборів прізвища цих дев’яти членів вибираються за жеребом Головою Комітету.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права
ст.2 – Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються гарантувати, що права, проголошені в цьому Пакті, здійснюватимуться без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
ст.2 – Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому Пакті, без будь-якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини.