Типові структури систем управління

Типові структури систем управління

Структура системи – це сукупність елементів системи і зв’язків між ними.

Структуру систем управління класифікують
за такими ознаками:

1) За принципами управління й підпорядкованості
виокремлюють централізовані, децентралізовані та змішані системи управління.

У змішаних системах управління окремими
функціями й етапами їх виконання відбувається централізовано, а іншими – децентралізовано.
Серед різноманітних систем управління найпоширенішими є системи з ієрархічною структурою.

2) За сталістю кількості елементів
системи і зв’язків між ними вирізняють системи з фіксованою (жорсткою) і змінюваною ( змінною) структурами.

3) За принципами поділу елементів на
підсистеми виокремлюють системи, компоненти яких об’єднують за функціональним або об’єктним принципом.

4) За виконуваними функціями й цільовим
призначенням вирізняють технічні та організаційні системи.

Серед організаційних систем виокремлюють лінійну, функціональну й лінійно-штабну структури управління.

Лінійне управління передбачає зосередження
усіх функцій управління в одному центрі. У цьому разі система ланок виробництва
збігається із системою ланок управління. Позитивні сторони лінійного управління
– це неможливість отримання підлеглими суперечливих завдань і повна відповідальність
керівника за результати роботи.

При функціональному управлінні в межах
певних функцій створюються ланки, що управляють нижчими ланками виробництва. Як
наслідок утворюється система управління, диференційована за функціями. Функціональне
управління дає змогу залучати до керівництва фахівців і більш компетентно вирішувати
питання, розвантажувати лінійних керівників і спрощувати їх роботу. Однак функціональне
управління порушує принцип єдиноначальності. Поряд з лінійною створюється функціональна
ієрархія, що призводить до

Поєднання лінійного та функціонального
управління утворює лінійно-штабну систему управління. У цьому разі в керівника єдиноначальника
з’являється штаб, який складається із функціональних ланок, що відповідають певним
функціям управління й готують рішення для керівника.

5) За кількістю рівнів ієрархії вирізняють однорівневі та багаторівневі системи управління. Останні можуть бути однорідними (функції та характеристики вузлів
одного рівня є тотожними) і неоднорідними.

Поняття стратегії, її розроблення і забезпечення

Стратегія — це модель узагальнення
дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координування і розподілу
ресурсів фірми, тобто розробка стратегії фірми полягає в розробленні планів досягнення
цілей, в якому передбачені можливості фірми.

Стратегія – це інструмент менеджерів
різних рівнів для досягнення цілей фірми.

Стратегію розробляє та формує вище
керівництво, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів управління, а
інформаційне забезпечення з метою затвердження стратегії створюють працівники,
які виробляють продукцію або надають послуги.