Суб’єкт та об’єкт влади. Джерела влади
Суб’єкт та об’єкт влади. Джерела влади
Влада — здатність певного суб’єкта підпорядковувати собі волю і поведінку іншого
суб’єкта у своїх власних інтересах чи інтересах інших осіб.
Суб’єкти влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами,
вторинний – політичними організаціями, суб’єкти більш високого рівня – політичні
еліти і лідери.
Суб’єкт виражає свою волю щодо об’єкта через наказ, що супроводжується загрозою
санкції у випадку його невиконання.
До об єктів влади відносять усі сфери суспільного життя — економічну, духовну, соціальну, науково-технічну
тощо, суспільство загалом. Народ
завжди, навіть у найрозвинутіших демократіях, є об’єктом влади, – адже влада
й виникає для того, щоб керувати суспільством.
Влади не може бути без підпорядкування
об’єкта. Здатність до підпорядкування залежить від засобів (ресурсів)
впливу, якими володіє суб’єкт, і від мотивації підпорядкування, яка може бути викликана:
– страхом за свою безпеку, страхом залишитись без певних
благ;
– звичкою виконувати накази;
– відчуттям обов’язку;
– авторитетом суб’єкта влади.
Джерелом влади суб’єкта може виступати його сила,
краса, багатство, авторитет. Специфічним джерелом влади виступають знання, володіння
якою-небудь інформацією. Наприклад, жерці в Стародавньому Єгипті використовували
знання про сонячні затемнення для зміцнення своєї влади. В минулому такою владою
володіли шамани і чаклуни, сьогодні – вчені, викладачі, політики, професіонали.