Сутність та відмітні особливості політичних технологій

Сутність та відмітні особливості політичних технологій

Микола Головатий у своїй
статті “Мистецтво здобувати владу” пише: «Політичні технології – це сукупність прийомів, методів, способів,
процедур, які використовують суб’єкти політичної діяльності (особистості, політичні
і суспільні групи, політичні партії, громадські об’єднання, групи тиску тощо).

Поняття “політичні технології”
досить поширено у сучасній політологічній літературі, але на сьогодні ще не має
загальноприйнятого визначення. Однак в загальному розумінні оптимальним можна вважати
трактування, згідно якого політичні технології — це система прийомів, технік послідовного досягнення бажаного результату в тій
чи іншій сфері політичної діяльності.

Політичні технології
— це сукупність найбільш доцільних прийомів, засобів, процедур реалізації функцій
політичної системи спрямованої на підвищення ефективності політичного процесу та
досягнення бажаних результатів в сфері політики. Більшість політичних технологій,
які використовуються у боротьбі за владу, спрямовані на її утримання, розширення
і зміцнення.

Політичні технології
можуть бути об’єднані у певні групи:

– аналітичні технології
(політичний аналіз, політичне консультування);

– предметно-практичні
(“польові”) технології (прийняття рішень, управління конфліктами, управління
переговорами, виборчі, лобіювання);

– комунікативні технології
(агітація і пропаганда, PR (зв’язки з громадськістю), політична реклама, інформаційні,
інформаційно-мережеві).

Політичні технології поділяються на загальні (стосуються інтересів
багатьох суб’єктів політичного процесу) та індивідуальні (притаманні окремим суб’єктам
політики).

Індивідуальні технології
використовують окремі політики в процесі своєї політичної діяльності. Вони пов’язані
із завоюванням популярності, умінням контактувати з громадянами майстерністю дискутувати,
виголошувати промови, вести мітинги, збори, вдосконалювати власний імідж тощо. До
найпоширеніших індивідуальних політичних технологій належать: публічні виступи,
участь у бесідах, дискусіях, розв’язанні конфліктів; прогнозування політичної діяльності;
виступи на радіо, телебаченні; тощо. Кожна з таких технологій має свої особливості,
завдяки яким створюється певний імідж політика, його авторитет і популярність, формується
і збагачується досвід політичної діяльності.

Найзагальнішими і найпоширенішими є технології прийняття політичного
рішення, технології організації та проведення виборчих кампаній.