Інформаційні технології створення іміджу

Інформаційні технології створення іміджу

Політичний імідж – це сукупність уявлень, сприйнять і переконань,
що має індивід або група індивідів про різні політичні явища або товари. Як правило,
поняття іміджу відноситься до конкретної людини, але може розповсюджуватися на групу
осіб, організацію, товар.

За допомогою іміджу створюється
яскравий образ політика, який запам’ятовується.

У політиці вдало сформований
імідж політичного діяча визначає перемогу на виборах, і успіх політичних партій
в значній мірі зумовлений їх лідерами, бо в умовах існуючої політичної культури,
увага потенційного виборця концентрується на особистості, яка представляє цю партію.
Це пов’язано із специфічним українським феноменом так званої «персоніфікації» політики,
тобто виборець
приймаючи електоральне рішення, найчастіше орієнтується не на програми, а на особистісні
якості кандидата. Іншими словами, щоб претендувати на перемогу, політик повинен
демонструвати якості, які відповідають – в очах масового виборця – його політичним
перевагам. Тому останнім часом політичні
діячі стали звертати значну увагу на формування своїх іміджів.

Найбільш ефективний шлях
створення іміджу політика – використання засобів масової комунікації та високий
професіоналізм іміджмейкерів. Саме завдяки основним комунікативним технологіям – політичній рекламі, PR, пропаганді – політичний лідер має можливість сформувати позитивний імідж, і отримати бажану
перемогу в електоральному процесі.

В основі технологій формування іміджу лежить та чи інша політичне
дія чи подія в житті політика, які можуть послужити передумовою формування прихильного
розташування громадськості, наприклад, благородні публічні вчинки лідера, позитивні
риси біографії, його висловлювання, що знайшли позитивний відгук у громадській думці,
і т. д.

Формування іміджу зазвичай
здійснюється на основі обраного типу політичного діяча: “борця з корупцією“, “борця за правду“, “жертви політичних інтриг і утисків“,
“рятівника вітчизни“, “інтелігента-інтелектуала” і т.д. Причому
даний тип повинен відповідати психологічному типу самого лідера, його професійним
якостям, які вже проявились на політичній арені, а також він має неодмінно відповідати
типу тієї групи, з якою взаємодіє і на підтримку якої сподівається.

Враховуючи багатогранність
іміджу конкретного політичного діяча, використовувані технології в основному стосуються
його найважливіших параметрів, зокрема: стилю спілкування (формальний, товариський,
неофіційний); поведінки в нестандартних обставинах; реакції на кризи; зовнішнього
вигляду (одяг, зачіска); жестикуляції, артикуляції, міміки. Відповідно закріпилися
певні напрямки і техніки формування іміджу: бодібілдинг (техніки вибудовування жестикуляцій,
м’язових реакцій), фейсбілдінг (техніки корекції артикуляції, міміки, зовнішнього
вигляду) та ін.

Процес формування іміджу
припускає використання різноманітних інформаційних технологій, орієнтованих на:
вивчення політичного (електорального) ринку і його сегментації (виділення й опис
особливостей запитів, цінностей та інших характеристик певних груп виборців); на
виробництво заданих параметрів іміджу; на корекцію і піднесення іміджу; пропозицію
і продаж іміджу на ринку (шляхом реклами); на “відбудування” конкурентів
(відстеження дій конкурентів і вироблення відповідних дій); на здійснення антирекламних
і контррекламних дій (по відношенню до конкурентів).

Побудова та підтримка іміджу виступають як постійний процес,
час якого дорівнює часу перебування на політичному ринку даного лідера. У цьому
сенсі мінятися можуть тільки певні тактичні прийоми, що залежать від зміни умов
(при переході від виборів до роботи політика у виборному органі). При частій демонстрації
і повторенні тих чи інших прийомів, що пропагують різні грані іміджу, зростає запам’ятовуваність
образу політика, його образ як би ущільнюється і осідає в громадській думці, орієнтуючи
громадян на певні прояви підтримки та солідарності по відношенню до даного політику.