Органічна взаємодія підсистем
Органічна взаємодія підсистем
У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів: політичні інститути; політичні відносини; політичні норми; політичну свідомість і політичну культуру. Згідно цих елементів виділяються інституційна (або організаційно-інституціональна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.
Інституційна підсистема політичної системи складають політичні інститути – формалізовані явища і процеси політичного життя суспільства, до яких належать як самі політичні установи – держава та її структурні елементи (парламент, уряд і т.п.), політичні партії, суспільно-політичні організації, органи місцевого самоврядування, так і процеси їх упорядкованого функціонування.
Інституційна підсистема виступає основоположною як щодо політичної системи суспільства в цілому, так і її окремих складових. Це обумовлено тим, що саме вона є джерелом всіх найважливіших зв’язків, які виникають в рамках політичної системи.
Регулятивна підсистема. Цю підсистему утворює сукупність політичних норм, за допомогою яких здійснюється регулювання політичних відносин. Одні політичні норми безпосередньо цілеспрямовано створюються державою (правові норми), політичними партіями та громадськими організаціями (корпоративні норми), інші складаються і розвиваються поступово, під впливом як політичних, так і економічних, соціальних, духовних чинників. До них належать норми моралі, звичаї і традиції.
Функціональна підсистема. Конкретне вираження і прояв функціональна підсистема політичної системи знаходить у політичному процесі та політичному режимі.
У загальному вигляді політичний процес визначається як «форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує в просторі і часі».
Найважливіший елемент політичного процесу – прийняття та реалізація політико-управлінських рішень, що передбачає здійснення таких дій, як збір і систематизація необхідної інформації, розробка на цій основі альтернативних пропозицій і проектів, формалізація рішення, тобто надання йому обов’язкової сили, втілення в життя і контроль за виконанням.
Функціональна підсистема знаходить свій вияв не тільки в політичному процесі, а й у політичному режимі, під яким зазвичай розуміють сукупність методів і засобів здійснення політичної влади. Найважливішими показниками політичного режиму є рівень і ступінь демократії та реальний політико-правовий статус особи.
Комунікативна підсистема політичної системи містить політичні відносини, тобто ті зв’язки між людьми та їх різноманітними спільностями, які складаються в процесі здійснення політичної влади або з її приводу. До цієї підсистеми входять як формалізовані відносини, засновані на нормах права і регулюються ними, так і ті неформальні зв’язки, що не закріплені у праві, але відіграють істотну роль у політичному житті.