Завершальні етапи консультування
Завершальні етапи консультування
На основі встановлених причин проблемної ситуації та виявлення кола осіб, які беруть участь в її врегулюванні, консультант приступає до етапу розробки пропозицій з вирішення сформованого протиріччя.
Центральною ланкою на цьому етапі є уточнення інформаційної бази консультування, для чого консультант погоджує свою експертну інформацію з інформацією, наявною у “замовника”. У даному випадку консультант повинен познайомитися з конфіденційною інформацією, якою керується “замовник”. Це може допомогти зрозуміти самі загальні обмеження, в рамках яких “замовник” може вживати дії щодо виходу з ситуації. Наприклад, у виборчих кампаніях гра, що має метою обіграш суперника, може припускати не тільки порушення етичних норм (наприклад, в діяльності обслуговуючих “замовника” ЗМІ), а й певні порушення інструкцій ЦВК і навіть законів. У силу цього консультант повинен зрозуміти граничні зразки дій, на які може піти “замовник”. Іншими словами, зусилля консультантів повинні сконцентруватися на вдосконаленні прийнятних для “замовника” дій.
Формулювання пропозицій на основі цієї ширшої інформації передбачає моделювання ситуацій, створення певних сценаріїв розвитку подій, вироблення правил і норм діяльності. Консультант повинен запропонувати “замовнику” визначення наслідків прийняття і неприйняття його пропозицій з точки зору кожної з моделей, прогнозу розвитку подій. У підсумку консультант документально оформлює свої пропозиції.
Наступний етап реалізації, впровадження пропозицій передбачає двояке участь консультанта, яке визначається договором. Якщо в ньому передбачено участь консультанта в реалізації проекту, то він займає певну позицію в практичній діяльності організації, виконуючи конкретні функції. Якщо Договір обмежує діяльність консультанта тільки формулюванням пропозицій, то на цьому етапі він вимикається з процесу вдосконалення діяльності. Іноді характер участі консультанта заново обумовлюється і документально оформляється особливим Договором з “замовником”.
У тому випадку, якщо консультант бере участь у реалізації пропозицій, починають формуватися його зв’язки і відносини з різними особами, групами як усередині, так і поза організацією. При цьому можуть виникнути тертя. Ефективність співробітництва на попередніх етапах може змінитися досить напруженими відносинами з “замовником”, і навпаки. Досвід показав, що включене консультування (участь у реалізації пропозицій) більш доцільно, оскільки практика може породжувати нові факти, які потребують осмисленні і тягнуть необхідні коректування діяльності. За рахунок цього більш оптимально вирішується і завдання забезпечення консенсусу між усіма діючими і залученими в цей процес суб’єктами.
Завершальний етап взаємодії консультанта і “замовника” передбачає підведення підсумків співпраці, коли дається загальна оцінка консультування, проводиться остаточний розрахунок за зобов’язаннями сторін, визначаються плани на майбутнє співробітництво.