Хартія Європейського Союзу про основні права (2000 р.)
Хартія Європейського Союзу про основні права (2000 р.): причини прийняття, структура, зміст
Хартія була урочисто проголошена на засіданні Європейської Ради в Ніцці 7 грудня 2000 p.
У Хартії основою класифікації обрані не вид або сфера застосування права, а цінності, на яких вони базуються та які вони захищають, – людська гідність, свобода, рівність, солідарність.
Хартія основних прав ЄС містить преамбулу, та 54 статті, згруповані у сім розділів.
Причина прийняття Хартії полягає у зміцненні захисту основних прав, враховуючи еволюцію суспільства, соціальний прогрес, розвиток науки і техніки.
Розділ І “Гідність“ крім, права на людську гідність, закріплює права та гарантії, які забезпечують гідне існування людської особистості в суспільстві: право на життя, заборона тортур, рабства тощо.
Стаття 3 “Право на особисту недоторканність” передбачає право кожної людини на фізичну недоторканність та недоторканність психіки. Зокрема, заборона евгеністичної практики, передусім тієї, яка спрямована на селекцію людини, заборона використання людського тіла та її частин як джерела прибутку, а також заборона репродуктивного клонування людських істот.
У розділі II “Свободи“ зосереджено увагу на фундаментальних громадянських та політичних свободах, закріплених в Європейській конвенції з прав людини: право на свободу та особисту недоторканність, на повагу приватного та сімейного життя, на захист інформації особистого характеру, на укладення шлюбу та створення сім’ї, свободу думки, совісті та віросповідання, свободу мистецтва та науки тощо.
Розділ III “Рівність“ – рівність перед законом, недискримінація, культурне, релігійне та лінгвістичне різноманіття, рівність жінок та чоловіків, права дітей та людей похилого віку, а також осіб із фізичними вадами.
Розділ IV “Солідарність“ – право працівників підприємства на інформацію та консультації, право на страйк, право на безкоштовну допомогу у працевлаштуванні тощо. Тут закріплюються права на соціальне забезпечення, охорону здоров’я та інші соціальні права і гарантії. Крім того, передбачається заборона дитячої праці, право на справедливі та рівні умови праці.
Розділ V “Права громадян“ включає права, користування якими, як правило, пов’язане із наявністю в особи громадянства ЄС. Крім того, передбачається право подання скарги на порушення прав людини до Омбудсмена ЄС, а також подання петиції до Європарламенту.
Розділ VI “Правосуддя“ закріплює не стільки права, скільки гарантії прав особистості, переважно в рамках кримінального процесу: ефективний судовий захист порушених прав, презумпція невинуватості, неприпустимість зворотної сили закону, який передбачає або посилює відповідальність, покарання, тощо.
Розділ VII “Загальні положення, що регулюють тлумачення та застосування Хартії“
Його призначення: визначити умови та порядок застосування Хартії органами ЄС та державами-членами, а також врегулювати непросте питання про співвідношення її норм з нормами інших джерел основних прав, прийнятих на універсальному, європейському та внутрішньодержавному рівнях.