Огляд предметів має місце тоді, коли вони виявляються не під час огляду місця події, а під час проведення інших слідчих чи процесуальних дій.
Перша згадка про виявлені предмети, які, ймовірно, мають значення для розслідуваної справи, робиться у відповідному протоколі конкретної слідчої дії: обшуку, виїмки, допиту (коли предмети пред'являються допитуваною особою) тощо.
У цих протоколах зазначаються лише загальні ознаки цих предметів, без їх детального опису, бо це - завдання іншої слідчої дії - слідчого огляду, інакше матиме місце поєднання в одній двох самостійних слідчих дій, що є недопустимим.
Про огляд об'єктів, зокрема предметів, під час огляду місця події вже йшлося; виникає потреба зупинитись на особливостях огляду предметів у межах самостійної слідчої дії - різновиду слідчого огляду - огляду предметів.
Огляд предметів починається з вивчення їхнього загального вигляду.
У ході огляду з'ясовується й фіксується:
- найменування предмета;
- призначення предмета, у разі потреби - правила користування ним;
- зовнішній вигляд;
- розміри в усіх вимірах;
- матеріал, із якого виготовлено предмет;
- особливості предмета;
- дефекти предмета, упаковка тощо;
- ознаки, що вказують на зв'язок предмета із розслідуваною подією.
Під час огляду предмета (предметів) слідчий повинен зосередити свої зусилля на відшуканні тих слідів і ознак, які згодом можуть стати об'єктами експертного дослідження, і строго дотримуватися правил поводження з предметами, щоб забезпечити їхню цілісність і доказову силу.
Оглядані предмети фотографуються, а в разі потреби може бути складена схема із зазначенням слідів, що є на ньому.
Огляд документів має своїм завданням виявлення й фіксацію таких їхніх ознак, які надають документам значення або речових доказів, або власне документів - у такому разі увага зосереджусться, крім іншого, на встановленні викладеної в них інформації про обставини й факти, що мають значення для справи.
Іншими словами, огляд залежить від того, чи буде документ мати у справі значення речового доказу, чи матиме значення документа.
Коли документ буде власне документом як джерелом доказів, тоді слідчого цікавить лише його зміст і до справи він може не долучатися (наприклад, бухгалтерська книга із записом, що мас значення для розслідування справи).
У такому разі в протоколі, після загального описання документа, відображаються обставини, що мають значення для справи.
Загальне описання - це:
- що являє собою документ, якого оглядають;
- у кого і де він зберігався;
- походження документа, від кого він надійшов або як опинився у справі.
Якщо документ має значення речового доказу, він цікавить слідчого сам собою цілком і є незамінним.
Під час опису документа - речового доказу з'ясовуються й описуються:
- найменування документа;
- призначення;
- зовнішній вигляд;
- всі наявні реквізити;
- ознаки підроблення (якщо такі є).
У ході огляду використовуються необхідні технічні засоби, допомога спеціалістів.
У будь-якому випадку документ фотографується.
Документи - речові докази необхідно долучити до справи.
Документи недопустимо підшивати, робити на них певні замітки, додаткові перегини.
Зазвичай документ вкладається в конверт, дещо більший за розміром, який своїм вільним краєм підшивається до справи.