Генеза філософії. Загальне уявлення про філософські категорії, їх зв’язок з практикою
Генеза філософії. Загальне уявлення про філософські категорії, їх зв’язок з практикою
Генеза – виникнення чогось і подальший його розвиток. Філософія виникла в Греції (Мілет) (мудреці: Анаксімандр, Піфагор, Фалес, Гракліт, Сократ). Етапи ро-тку фі-ї:
- античний – 7-6 ст до н.е. – 3 ст. до н.е. , поділяється на: докласичний (до сократичний, натурфілософський (7-5 ст до н.е) Геракліт, Анаксімандр, Піфагор), класичний (5-4 до н.е, Сократ, Платон, Аристотель, школа софістів), пізньокласичний (4 ст. до н.е. – 3 ст. н.е.(кініки, циніки, епікурізм, стоїцизм, скептицизм (невизначеність).
- середньовічний – 3-15 ст. н.е., філософія являється служницею богослов’я (релігійна філософія). Аврелій Августин, Фома Аквінський.
- відродження(ренесанс) – 15-16 ст., пов’язаний з періодом сикурилізації (відділення всіх сфер суп. життя ід церкви). Копернік, Макіавеллі, Петрарка, Томас Мор.
- нового часу (16-17 ст. н.е.): реформація – Мартін Лютер, Томас Мюнцег, просвітництво Монтеск’є, Руссо, Вольтер, Дідро, Гуго Грацій, Локк, Гоббс, характеризується розвитком природознавства як філософії так і науки, а також розвитком соціальної філософії.
- німецька класична філософія – 17-18 ст. н.е. Кант, Гегель, Фіхте, Шелінг, Фейєрбах. Характеризується систематизацією філософського знання (систематизується філософський категоріальний апарат, методологія, формуються основні закони філософії)
- новітній час (постмодерн) – кін. 19 – 20 ст. Основні філософські напрямки цього періоду: ірраціоналізм (Шопенгаур, Ніцше), марксизм, неомарксизм (Маркс, Ленін, Енгельс), позитивізм (неопозитивізм) (О. Конт), структуралізм (пост структуралізм) (Мішель Фуко), психоаналіз (Фройд, Юнг, Фром), кзістеціоналізм (Хайдегер),
- феноменологія (Сартр). Категорія – загальні структури або властивості сущого – речей, процесів, живого,мідеальних предметів (всього, що утворює світ, загальні форми мислення). Всі поняття, які ми вживаємо при вивчення філософії і є її категоріями ( буття, рух, простір, матерія, субстанція, субстрат, світогляд, пізнання і т.д.)
Попередній розділ
Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення Наступний розділ
Предмет, структура і функції філософії