Буденно-практична та ідеолого-теоретична свідомість
Буденно-практична та ідеолого-теоретична свідомість
У суспільній свідомості можна виділити два рівні: буденно-практична свідомість і науково-теоретична.
Перша виступає як сукупність уявлень, звичок, думок, соціальних настроїв, які формуються перш за все умовами життя індивідів і соціальних груп. Вони виявляються в повсякденному, повсякденного життя людей, і останні не замислюються над тим, звідки беруться ці погляди і що собою представляє суспільство, їх породило.
На ранніх щаблях історії суспільства свідомість людей було безпосередньо вплетене в їх матеріальну діяльність: у знаряддях виробництва, в прийомах їхнього використання, у мові, а також у ритуальних танцях, піснях і т. д. закріплювалися і передавалися знання та навички, накопичені в даному колективі .
Розвиток суспільного виробництва призвело до поділу суспільства на класи і відділення розумової праці від фізичної. Це створило можливість для існування теоретичного мислення, відокремленого від повсякденної практичної діяльності людей.
З появою працівників розумової праці (жерців, філософів, політичних діячів) елементи суспільної свідомості узагальнюються, систематизуються. Поступово складаються й розвиваються теорії, що характеризують різні моменти життя суспільства. Кожна теорія так чи інакше відображає і пояснює ті чи інші форми суспільних відносин, будь то питання про управління державою, або оцінка вчинків людей, або з’ясування законів історії.
Освоєння світу в теоретичній формі являє собою важливий етап у розвитку суспільної свідомості. Спочатку всі теоретичні уявлення концентрувалися в філософії. Але дуже скоро різні галузі знання виділяються в більш-менш самостійні науки, які оформляються у дві великі гілки теоретичного знання: вчення про природу і вчення про суспільство.
Поява класів і держави, а разом з ними політики і права значно змінило і ускладнило суспільне життя, що знайшло своє відображення і в сфері свідомості. Для характеристики особливостей останнього необхідно ввести поняття «ідеологія» і «суспільна психологія».
Ідеологією називають систему теоретичних поглядів (що стосуються життя суспільства), в якій виражені інтереси великих соціальних груп.
Громадської психологією називають сукупність звичних уявлень різних соціальних груп про суспільство, а також соціальні почуття і настрої, що складаються на основі практики повсякденного життя.
Таким чином, розглядаючи суспільну свідомість, ми в кожному з його рівнів, тобто і в теоретичному і в буденно-практичному, виділяємо ту частину, яка відноситься до соціального життя людей, позначаючи її відповідно як ідеологія і суспільна психологія. Зрозуміло, в реальній історичній дійсності ідеологія і суспільна психологія не відокремлені один від одного непереходімой кордоном. Навпаки, у живому, функціонуючому організмі суспільства вони тісно сплітаються і постійно впливають один на одного. Наприклад, стихійний протест пригноблених мас служить основою, на якій виникають соціалістичні теорії, а ці останні, проникаючи в свідомість трудящих, у свою чергу, сприяють зміни перш сформованих поглядів, оцінок, норм поведінки.
Суспільна свідомість відіграє велику роль в житті суспільства, виконуючи ряд функцій, серед яких відзначимо лише основні, найбільш суттєві.