Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика

Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика

Моральна свідомість одна з форм суспільної свідомості, що є, як і інші його форми, відображенням суспільного буття. Вона містить у собі моральні відносини, які історично змінюються, що представляють собою суб’єктивну сторону моралі. В основі моральної свідомості перебуває категорія моральності.

Моральність – це поняття, яке є синонімом моралі, хоча в теорії етики існують і різні трактування цих термінів. Наприклад, мораль розглядається як форма свідомості, а моральність – це сфера моралі, звичаїв, практичних вчинків.

Мораль виникла раніше від інших форм суспільної свідомості, ще в первісному суспільстві, і виступала регулятором поведінки людей у всіх сферах суспільного життя: в побуті, в праці, в особистих відносинах. Вона мала загальне значення, поширювалася на всіх членів колективу і закріплювала в собі все спільне, що становило ціннісні засади суспільства, яких складалися взаємини між людьми. Мораль підтримувала громадські підвалини життя, форми спілкування.

Основною функцією моралі є регулювання взаємовідносин усіх членів суспільства і соціальних груп.

Моральна свідомість пов’язане з іншими формами суспільної свідомості, вона надає на них вплив і перш за все такий зв’язок проглядається з правовим, політичною свідомістю, естетичним і релігією. Найбільш тісно взаємодіють моральну свідомість і правову. І право, і мораль регулюють відносини в суспільстві. Але якщо правові принципи закріплені в законах і виступають як примусовий захід держави, то норми моралі спираються на громадську думку, традиції і звичаї. У законі виражена форма правової організації суспільства, і закон пов’язаний з мораллю.