Свобода людини і поняття відчуження

Свобода людини і поняття відчуження

Інтерпретація особистості Фромом починається з аналізу умов існування людини та їх змін з кінця Середньовіччя по наш час. Він стверджує, що самотність, ізоляція і відчуженість властиві всім людям, у тому числі і нашого покоління. Відчуження полягає в порушенні природною, гармонійному зв’язку людини з природою і на цій основі – з іншою людиною і самим собою.

Одночасно для кожного історичного періоду характерним було і прогресивне набуття особистої свободи людини. Небачена свобода від жорстких соціальних, політичних, економічних і релігійних обмежень в сучасних суспільствах зажадала і компенсації у вигляді почуття безпеки і приналежності до соціуму. Фромм думає, що утворилося величезне протиріччя між свободою та безпекою і саме воно стає причиною основних труднощів у житті сучасної людини. Людина намагається подолати свою самотність “втечею від свободи”.

Фромм вказує на ряд способів, або стратегій, такої втечі від свободи. Нестерпність тягаря відчуження може переростати в почуття агресії як до оточення (садизм), так і до себе (мазохізм). Відчуження також може виражатися в конформізмі, пристосуванство до інших людей, умов життя.