40. Категорії «місцерозвиток», «Туран» в концепції П. Савицького

Категорії «місцерозвиток», «Туран» в концепції П. Савицького

Євразійський простір Савицький називав «місцерозвитком» або «неповторним географічним середовищем». Він підкреслював, що взаємне пристосування внутрішнього «соціально-історичного існування» в Євразії до її «зовнішнього географічного середовища», їх цілісність, створюють в цьому просторі особливий «місцерозвиток», що спирається на гармонію і стійкість цього середовища.

У теорії Савицького «місцерозвиток» (простір), відчуваючи вплив народів, які його населяють, детермінує форми їх господарської діяльності. Для людства в цілому таким глобальним місцерозвитком виступає вся планета. Більший місцерозвиток (основна територія) включає в себе ряд менших місцерозвитків. На прикладі Євразії, «місцерозвиток» П. М. Савицького виступає як інтегральна форма для багатьох малих місцерозвитків і культурних типів. Вважаючи Росію з усіма її землями, російською культурою, історією і державністю основним сполучним фактором Євразії, Савицький ототожнює її з «Raum» Ф. Ратцеля (простір), Grossraum К. Шмітта (великий простір) і опорними поняттями інших представників континентальної геополітики. Ототожнюючи Росію-Євразію з Хартлендом Макіндера, він писав, що саме в цьому просторі відбувається синтез світової культури й світової історії, що формує неповторне середовище.

У статті «Степ і осілість», розглядаючи російську культуру через призму «туранізму», П.Н. Савицький в цілому позитивно оцінює роль монголо-татар у плані розвитку культури, державності та геостратегії Євразії, що викликало цілком зрозумілу хвилю критики з боку продовжувачів Данилевського, та й усіх російських націоналістів. Він писав, що завдяки монголо-татарам Росія знайшла свою геополітичну самостійність і зберегла свою духовну незалежність від агресивного романо-германського світу. Свою ключову тезу «Без татарщини не було б Росії», Савицький обгрунтовує тим, що монголи в геополітичному та геостратегічному розумінні об’єднали і сформували в єдине ціле численні народи і суспільства, що населяли лісову смугу європейської частини Євразії, і вона складаються з пустель і степів Азіатські території.

У Савицького геополітичний сенс Росії-Євразії виступає як синтез двох реальностей європейського Лісу та азіатського Степу. При цьому такий синтез не є простим накладенням двох геополітичних систем одна на одну, але щось цілісне, оригінальне, що володіє своєю власною мірою і методологією оцінок.

Росія-Євразія не зводиться цілком до Турану. Вона щось більше.