Категорія публічної влади

Категорія публічної влади

Публічна влада спрямована на вирішення суспільних справ, розповсюджується за територіальним принципом, їй підкоряються всі, хто знаходиться на певній «підвладній» території. Вона здійснюється особливим прошарком людей, які професійно займаються управлінням і складають апарат влади. Цей апарат підпорядковує всі шари суспільства, управляє на основі організованого примусу аж до можливості фізичного насильства відносно соціальних груп і окремих людей.

Апарат публічної влади існує й функціонує за рахунок податків з населення і призначений для того, щоб діяти у суспільних інтересах. Але апарат, і перш за все його керівництво відображають інтереси суспільства так, як вони їх розуміють. Точніше, в умовах демократії апарат лише під тиском громадського суспільства відображає реальні інтереси більшості соціальних груп, а в умовах авторитаризму правителі особисто визначають, у чому полягають інтереси й потреби суспільства.

Публічна влада виступає у двох формах:

1) державна влада

2) влада місцевого самоврядування (муніципальна влада).

Для державної влади притаманні певні особливості, у першу чергу, державний суверенітет, загальнодержавний масштаб дії, спрямованість на першочергове виконання загально­національних потреб, наявність особливих органів – так званих «силових структур» (армія, суд, прокуратура, служба безпеки, органи виконання покарань та ін.). Матеріально-фінансовою основою державної влади є загальнонародна та державна власність, а також кошти державного бюджету.

Безумовно, найбільш суттєвою ознакою державної влади є її суверенітет. У новітній юридичній літературі державний суверенітет визначається як «властивість держави самостійно і незалежно від влади інших держав здійснювати функції всередині держави і у відносинах з іншими державами».

Влада місцевого самоврядування також характеризується деякими особливостями:

1. її джерелом є народ, а первинним носієм – територіальна громада;
2. вона розповсюджується лише на територію адміністративно-територіальних одиниць;
3. її органи діють від імені територіальної громади, а не народу чи держави;
4. матеріально-фінансову базу її органів складають комунальна власність і місцевий бюджет;
5. її органи пов’язані більш тісними зв’язками з населенням;
6. в системі її органів відсутня жорстка ієрархія і підпорядкованість.