Характеристика держави України як суб’єкта політичної системи

3. Характеристика держави України як суб’єкта політичної системи

Слід відзначити, що формування політичної системи сучасної України почалося з прийняттям Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. 

Згідно Декларації, Верховна Рада
України проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність,
повноту і неподільність влади Республіки в межах її території (внутрішні ознаки
суверенітету) та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах (зовнішні
ознаки суверентітету). Видами суверенітету є державний; народний – як повновладдя
народу, який здійснює свою невід`ємну і неподільну владу самостійно і незалежно
від інших соціальних сил; національний – як реальну спроможність нації визначати
зміст, характер і повноту свого політичного, економічного, соціального, культурного
та інших сфер життя, забезпечувати своє самовизначення аж до утворення незалежної
держави.

Політична система України – це система суб`єктів політики, політичних норм і відносин, політичних поглядів, свідомості і культури, що існують і взаємодіють при здійсненні політичної влади. Вона характеризується такими ознаками та особливостями: 

а) Україна проголошується демократичною правовою соціальною державою (ст.1
Конституції України);

б) вся повнота влади належить народові (згідно ст.5 Конституції України
носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу
безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.);

в) державна влада здійснюється за принципом поділу влади на законодавчу,
виконавчу та судову гілки (ст. 6 Конституції України);

г) в Україні проголошено принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України
констатує, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові
акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй);

д) суспільне життя базується на засадах політичного, економічного й ідеологічного
плюралізму (наприклад, важливим моментом на шляху розвитку української державності
та становлення демократії був етап відмови від однопартійної системи та поворот
у бік політичного плюралізму. Такий напрям розвитку, з одного боку, створює умови
для формування правової держави як гаранта стабільності, соціального прогресу, а
з другого – покладає на всіх учасників політичних відносин (перш за все на органи
держави, на державу в цілому) додаткові обов`язки та відповідальність.);

ж) визнаютьсся пріоритетними загальнолюдські цінності, права і свободи людини
і громадянина (згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь
і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;
права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності
держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави);

е) держава відповідає перед людиною і суспільством за свою діяльність (ст.
3 Конституції України).

До основних завдань, що стоять перед державою у політичній
сфері, можна віднести дотримання принципу законності в діяльності державних органів
та посадових осіб, підтримання правопорядку, реальне забезпечення прав, свобод і
законних інтересів громадян, охорона власності, встановлення міжнародних відносин,
підтримання мирного співіснування з іншими країнами.