Поняття i види соцiальних норм

Тема 9. Норми права та інші соціальні норми

1. Поняття i
види соцiальних норм

Кожна людина свідомо чи несвідомо
керується у своїй діяльності певними правилами, тобто зразками належної поведінки,
її моделями. Ці правила різноманітні як за змістом (регулюють відносини людей у
різних сферах громадського життя – побутові, сімейні, з приводу власності, здійснення
політичної влади і т.д.), так і за способами виникнення (можуть установлюватися
різними організаціями громадян, органами держави чи складатися історично, у процесі
розвитку людства). Без існування правил, що регулюють поведінку людей, було б неможливим
й існування самого суспільства.

Традиційно всі норми за предметом
регулювання поділяються на дві великі групи:

– соціальні норми, що регулюють
відносини між людьми, їх об’єднаннями;

– технічні норми, що регулюють
відносини між людиною і природою чи технікою

Теорія права звертає свою увагу
головним чином на соціальні норми.

Скакун О.Ф. виокремлює такі ознаки
соціальних норм:

1. Правила (масштаби, зразки,
моделі) поведінки регулятивного характеру – соціально-вольові
норми, що історично склалися або цілеспрямовано встановлені. Вони направляють
поведінку людей відповідно до закладеної в нормі ідеальної моделі суспільних відносин,
вносять однаковість у регулювання суспільних відносин і формують безупинно діючий
механізм типових масштабів поведінки.

2. Правила поведінки загального характеру, тобто такі, що не мають
конкретного адресата. Вони розраховані на те, щоб направляти поводження людей у
рамках відношень даного виду; вступають у дію щораз, коли виникають відповідні суспільні
відносини.

3. Правила поводження приписувального
характеру – загальнообов’язкові. Вони
встановлюють заборони, дають еталони поведінки.

4. Правила поводження, що забезпечуються певними засобами впливу на поведінку
людей (навичкою, внутрішнім переконанням, суспільним впливом, державним примусом).

За способом встановлення і забезпечення
прийнято розрізняти:

– норми моралі – правила, що складаються відповідно до уявлень людей про
добро і зло, справедливість та несправедливість, честь і безчестя тощо, тобто відповідно
до моральних уявлень

– звичаї (традиції, обряди, ритуали, ділові звичаї) – правила, що складаються
історично і внаслідок їх багаторазового застосування людьми. Звичаї колись були
моральними або релігійними нормами, але з часом їх справжнє значення було забуте.
Люди, дотримуючись звичаїв, уже не говорять, гарний чи поганий той чи інший варіант
поведінки, а поводяться певним чином через звичку

– корпоративні норми (норми організацій) – правила поведінки, що видають
організації, або які склались в організаціях і поширюються на їх членів; корпоративні
норми регулюють відносини усередині даної організації, порядок її діяльності, взаємини
осіб, що входять до її складу; вони можуть бути виражені у статутах, положеннях,
рішеннях таких організацій

– норми права – правила поведінки, встановлені й забезпечувані державним
примусом.

За змістом або сферами відносин,
соціальні норми поділяють на:

– політичні норми (правила, що регулюють відносини з приводу здійснення
політичної влади, управління суспільством);

– економічні норми (правила, що регулюють відносини з приводу виробництва
й розподілу матеріальних благ);

– культурні норми (правила, що регулюють поведінку людей у невиробничій
сфері суспільства: тут насамперед мова йде про норми, що регулюють творчу, спортивну
та іншу діяльність стосовно реалізації потреб індивіда);

– естетичні норми (правила, пов’язані з уявленнями про красу людських
вчинків);

– релігійні норми (правила, що регулюють відносини віруючих один з одним,
з релігійними організаціями, релігійні обряди);

– техніко-соціальні норми (правила необхідного чи доцільного поводження
людей із природними об’єктами, знаряддями праці, різними технічними пристроями,
вибухівкою, отрутохімікатами).