Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту
4. Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту
Загальнообов’язковість правової норми
та її формальний аспект забезпечуються шляхом її викладу в тексті юридичного документа.
При цьому, норму права не слід ототожнювати ні з правовим її текстом, ні з його
структурними елементами, оскільки правовий текст завжди є ширшим за обсягом та інформацією,
аніж правова норма. По-перше, нормативний акт може вміщати різноманітну інформацію
стосовно мети і завдань акта, дефініції. По-друге, у статті акта фіксується лише
частина правового правила. Суб’єкт у процесі інтерпретації змісту всіх статей відтворює
цілісну правову норму.
Загалом стаття НПА виступає зовнішньою
формою норми права як цілісного, логічно завершеного державно-владного веління,
проте її не можна ототожнювати з нормою.
Розбіжності,
які існують у питанні співвідношенні норми права і статті нормативно-правового акта
можуть виникати залежно від обсягу нормативного припису, викладеного в статті нормативного
акта, і залежно від способу викладення в статті нормативного акта структурних частин
норми права.
При цьому можливі два аспекти співвідношення норми і статті
нормативного акта.
І. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три способи:
1. Прямий (повний), коли елементи норми прямо формулюються у
статті (можливо і не повністю) без посилання на інші статті чи акти (Усі
особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного
огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов’язковому медичному
огляду (ст. 191 КЗпП України.)
2. Відсильний, коли
у статті містяться не всі елементи, а є посилання на інші статті цього ж акта (Звільнення
від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно
до статей 75-78 цього Кодексу (ст. 104 КК України.)
3. Бланкетний спосіб
є різновидом відсильного. Його своєрідність виявляється у посиланнях не на нормативні
положення даного закону, а на інший нормативний акт (Молодим спеціалістам — випускникам
державних навчальних закладів надається робота за фахом на період не менше трьох
років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України.)
Залежно від рівня нормативного узагальнення розрізняють:
1. Абстрактний спосіб, при якому норма моделює ті чи інші дії у вигляді абстрактного
поняття (Норма ЦК, що регулює правила застосування цивільного законодавства за аналогією:
при неможливості використання аналогії закону права та обов’язки сторін визначаються,
виходячи із загальних основ та сенсу цивільного законодавства і вимог розумності
та справедливості.)
2. Казуїстичний спосіб надає
можливість викласти норму шляхом перерахування чи вказівки на індивідуальні ознаки
(Наприклад, норма, що визначає перешкоди до укладення шлюбу: наявність іншого шлюбу;
наявність відносин родства; недієздатність хоча б однієї особи).
Можливо
виділити й інші способи викладу норм права в нормативно-правових актах, які визначаються
правилами юридичної техніки. Однак вони мають доповнюючий характер і не впливають
суттєво на правозастосовчу практику.