Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Підстави для притягнення і звільнення від юридичної відповідальності


3. Підстави для притягнення і звільнення від юридичної
відповідальності

Під час розгляду природи юридичної відповідальності
необхідно проаналізувати її підстави. В енциклопедичній літературі під юридичною
підставою розуміється сукупність передбачених правом обставин, умов, фактів і передумов,
що забезпечують настання юридичних наслідків. У теорії права та правозастосовній
практиці добре відомо положення, згідно з яким юридична відповідальність можлива
тільки тоді, коли існують підстави для її виникнення та якщо при цьому відсутні
підстави, що її виключають.

Підстави
юридичної відповідальності
це сукупність обставин, наявність яких робить
юридичну відповідальність можливою та належною.

У правознавстві
розрізняють підстави притягнення до юридичної
відповідальності та підстави настання юридичної відповідальності.

Так, суб’єкт правотворчості, встановлюючи
норму права, моделює в ній можливі заборонені та дозволені варіанти поведінки суб’єктів
права. У нормі права закріплюється міра обмеження суб’єкта вимогами, які до нього
пред’являються, та можлива оцінка його поведінки: осуд, застосування заходів примусу,
схвалення або заохочення. З огляду на це, формальною підставою позитивної юридичної
відповідальності є норма права, що набрала
юридичної сили. Остання містить у собі правило, що регулює поведінку суб’єктів права,
вказує на негативні наслідки в разі її порушення, або, навпаки, містить у собі міру
заохочення, тим самим стимулюючи соціальну активність суб’єктів.

Вказуючи на міру заохочення або можливість
негативних наслідків у разі скоєння протиправних діянь, норма права як модель правомірних
вчинків впливає на формування у суб’єктів права позитивних установок, що втілюються
в їх правомірній поведінці. Норма права закріплює цінності та уявлення, що мають
стати частиною свідомості особи, її життєвою орієнтацією.
При цьому особа не
є пасивним об’єктом виховної дії норм права. Виходячи з потреб, інтересів і цінностей
особистості, суб’єкт вибірково ставиться до норм права, позитивно сприймаючи одні,
відкидаючи інші, байдуже ставлячись до третіх. Від змісту мотивів особи у значній
мірі залежить вид правомірної поведінки: соціально-активна, законослухняна, конформістська,
маргінальна, звична.

У свою чергу підстави
притягнення до негативної юридичної відповідальності
– це сукупність обставин,
наявність яких робить юридичну відповідальність можливою. Фактичною підставою притягнення до негативної юридичної відповідальності
є склад правопорушення (наприклад, у ч.
1 ст. 2 КК України зазначається, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення
особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим
Кодексом).

Підстави настання негативноїюридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною. Такими підставами виступають:

а)
факт скоєння правопорушення (фактична підстава);

б) наявність норми права, що забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції (формальна або нормативна підстава);

в)
відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності;

г) наявність правозастосовного
акта, тобто рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність,
визначається вид і міра державного впливу (наприклад, наказ адміністрації, вироку
суду) – процесуальна підстава.

Окресливши підстави притягнення та настання державно-примусової форми реалізації
юридичної відповідальності, слід також назвати і підстави звільнення від останньої,
що встановлені галузевим законодавством. Зокрема КК України передбачено такі підстави
звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з:

1) дійовим каяттям (ст.
45 КК України);

2) примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України);

3) передачею
особи на поруки (ст. 47 КК України);

4) зміною обстановки, коли вчинене особою діяння
втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною
(ст.
48 КК України);

5) закінченням строків давності (ст. 49 КК України). Давність не
застосовується в разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених
у ст. 449 – 451, 454 КК України.

Одночасно в розділі VIII КК України визначено обставини, що виключають злочинність діяння:
необхідна оборона (ст. 36); уявна оборона (ст. 37); затримання особи, що вчинила
злочин (ст. 38); крайня необхідність (ст. 39); фізичний або психічний примус (ст.
40); виконання наказу або розпорядження (ст. 41); діяння, пов’язане з ризиком (ст.
42); виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності
організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Свої підстави притягнення, настання, звільнення
від юридичної відповідальності закріплені і в інших галузях законодавства (адміністративному,
цивільному, трудовому та ін.).

На підставі розглянутого вище можна підсумувати,
що для позитивної форми реалізації юридичної відповідальності достатньо формальної (нормативної) підстави, а для виникнення та застосування негативної
форми її реалізації необхідні як формальна,
так і фактична підстави.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+