Підстави для притягнення і звільнення від юридичної відповідальності

3. Підстави для притягнення і звільнення від юридичної
відповідальності

Під час розгляду природи юридичної відповідальності
необхідно проаналізувати її підстави. В енциклопедичній літературі під юридичною
підставою розуміється сукупність передбачених правом обставин, умов, фактів і передумов,
що забезпечують настання юридичних наслідків. У теорії права та правозастосовній
практиці добре відомо положення, згідно з яким юридична відповідальність можлива
тільки тоді, коли існують підстави для її виникнення та якщо при цьому відсутні
підстави, що її виключають.

Підстави
юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить
юридичну відповідальність можливою та належною.

У правознавстві
розрізняють підстави притягнення до юридичної
відповідальності та підстави настання юридичної відповідальності.

Так, суб’єкт правотворчості, встановлюючи
норму права, моделює в ній можливі заборонені та дозволені варіанти поведінки суб’єктів
права. У нормі права закріплюється міра обмеження суб’єкта вимогами, які до нього
пред’являються, та можлива оцінка його поведінки: осуд, застосування заходів примусу,
схвалення або заохочення. З огляду на це, формальною підставою позитивної юридичної
відповідальності є норма права, що набрала
юридичної сили. Остання містить у собі правило, що регулює поведінку суб’єктів права,
вказує на негативні наслідки в разі її порушення, або, навпаки, містить у собі міру
заохочення, тим самим стимулюючи соціальну активність суб’єктів.

Вказуючи на міру заохочення або можливість
негативних наслідків у разі скоєння протиправних діянь, норма права як модель правомірних
вчинків впливає на формування у суб’єктів права позитивних установок, що втілюються
в їх правомірній поведінці. Норма права закріплює цінності та уявлення, що мають
стати частиною свідомості особи, її життєвою орієнтацією. При цьому особа не
є пасивним об’єктом виховної дії норм права. Виходячи з потреб, інтересів і цінностей
особистості, суб’єкт вибірково ставиться до норм права, позитивно сприймаючи одні,
відкидаючи інші, байдуже ставлячись до третіх. Від змісту мотивів особи у значній
мірі залежить вид правомірної поведінки: соціально-активна, законослухняна, конформістська,
маргінальна, звична.

У свою чергу підстави
притягнення до негативної юридичної відповідальності – це сукупність обставин,
наявність яких робить юридичну відповідальність можливою. Фактичною підставою притягнення до негативної юридичної відповідальності
є склад правопорушення (наприклад, у ч.
1 ст. 2 КК України зазначається, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення
особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим
Кодексом).

Підстави настання негативноїюридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною. Такими підставами виступають:

а)
факт скоєння правопорушення (фактична підстава);

б) наявність норми права, що забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції (формальна або нормативна підстава);

в)
відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності;

г) наявність правозастосовного
акта, тобто рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність,
визначається вид і міра державного впливу (наприклад, наказ адміністрації, вироку
суду) – процесуальна підстава.

Окресливши підстави притягнення та настання державно-примусової форми реалізації
юридичної відповідальності, слід також назвати і підстави звільнення від останньої,
що встановлені галузевим законодавством. Зокрема КК України передбачено такі підстави
звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з:

1) дійовим каяттям (ст.
45 КК України);

2) примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України);

3) передачею
особи на поруки (ст. 47 КК України);

4) зміною обстановки, коли вчинене особою діяння
втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною(ст.
48 КК України);

5) закінченням строків давності (ст. 49 КК України). Давність не
застосовується в разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених
у ст. 449 – 451, 454 КК України.

Одночасно в розділі VIII КК України визначено обставини, що виключають злочинність діяння:
необхідна оборона (ст. 36); уявна оборона (ст. 37); затримання особи, що вчинила
злочин (ст. 38); крайня необхідність (ст. 39); фізичний або психічний примус (ст.
40); виконання наказу або розпорядження (ст. 41); діяння, пов’язане з ризиком (ст.
42); виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності
організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Свої підстави притягнення, настання, звільнення
від юридичної відповідальності закріплені і в інших галузях законодавства (адміністративному,
цивільному, трудовому та ін.).

На підставі розглянутого вище можна підсумувати,
що для позитивної форми реалізації юридичної відповідальності достатньо формальної (нормативної) підстави, а для виникнення та застосування негативної
форми її реалізації необхідні як формальна,
так і фактична підстави.