Класифікація політичних рішень
Класифікація політичних рішень
Все розмаїття політичних рішень
можна поділити на п’ять типів:
1) закони й постанови вищих органів
влади;
2) рішення місцевих органів влади;
3) рішення, які приймаються безпосередньо
громадянами;
4) рішення вищих органів політичних
партій і громадських організацій;
5) рішення місцевих органів політичних
партій і громадських організацій.
Як видно, перший і другий типи рішень
приймаються представницькими й виконавчими органами влади,
третій – безпосередньо населенням, а четвертий і п’ятий –
недержавними організаційними структурами політичної системи.
Рішення, які приймають безпосередньо
громадяни, можуть бути як загального значення (вибори вищих органів влади, референдуми),
так і місцевого масштабу (вибори в місцеві органи влади, загальні збори жителів).
Залежно від поставленої
мети вирізняють політичні
рішення:
•
постановчі;
•
регулятивні;
•
контрольні;
•
організаційні.
Можна
кваліфікувати політичні рішення як:
• значущі. Ці рішення найчастіше загальнодержавного,
загальнонаціонального значення і ваги, які стосуються інтересів більшості соціальних
груп, класів, суб’єктів політики;
• чергові. Як правило, такі рішення приймаються
у стабільних суспільствах задля підтримки, регулювання владних відносин, насамперед
щодо правлячих політичних сил, груп, блоків. Найчастіше такі рішення передбачають
внесення певних (не дуже суттєвих) змін до законів, інших нормативних актів, що
посилюють стабільність у державі;
• нейтральні. Часто такі рішення називають
косметичними, які лише задовольняють громадську думку, обслуговують, внутрішньополітичні,
незначні проблеми і питання. Вирішального, істотного значення для функціонування
держави, правлячої політичної влади вони, як правило, не мають.
Залежно від терміну,
на який розрахована їх дія,
політичні рішення можуть бути:
•
тривалої дії. Скажімо, прийняття міжпарламентських угод, встановлення мораторіїв
на кілька років;
•
безперервної дії. Такими рішеннями є Конституції, основоположні законодавчі акти,
наприклад Закон України “Про громадянство” тощо;
•
короткотривалої дії. Це своєрідні політичні рішення разової дії, для здійснення
певних акцій, заходів (наприклад, збори, маніфестації тощо).
Класифікують
політичні рішення і так:
• стратегічні. Рішення, розраховані на досить
тривалий час і задля досягнення перспективної мети. Наприклад, забезпечити перемогу
на виборах, радикально поліпшити соціальний стан громадян чи певних соціальних груп
тощо;
• тактичні. Такі рішення здебільшого є складовими
стратегічних політичних рішень, моделюють їх як складові стратегічних рішень.
Існують
різні типи рішень. Перше – фундаментальні рішення, які приймаються відповідно до
конституції або ж революційним шляхом. Вони мають вирішальне значення для функціонування
політичної системи. Другий тип стосується законодавчих актів. Третій – локальні
рішення, які мають адміністративний характер. Залежно від характеру проблеми виділяють
такі типи політичного аналізу: 1) дискриптивний, який зосереджує увагу на подіях
минулого, котрі необхідні для вирішення сучасних проблем; 2) предикативний (прогнозуючий,
передбачаючий), який виявляє можливі наслідки реалізації кожної моделі дій; 3) прескриптивний,
який виключає рекомендації для отримання ефективніших результатів.
Крім
цього, рішення поділяють:
–
за значущістю для влади: значні, нейтральні, чергові, перспективні, вчасні, запізнілі,
прогностичні;
–
за терміном дії: короткочасні, довгочасні, безперервно діючі;
–
за інноваційністю: новаторські, рутинні;
–
за силою впливу: обов’язкові, рекомендаційні.