СТАНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО У МАС-МЕДІА

Грона Ксенія Ігорівна

СТАНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО У МАС-МЕДІА

Актуальність теми полягає у використанні комунікаційних каналів та інформаційних технологій, що стало невід’ємною частиною політичних кампаній. Мета дослідження розглянути ЗМІ як дійову особу в процесі конструювання політичної реальності, визначати вплив системи символічного творення та відтворення реальності за допомогою знаків та образів на систему владних відносин.

Аналіз порядку денного та його становлення у мас-медіа вивчали такі закордонні та вітчизняні автори як Аронсон Е., Г. Шичко, Дроздов І., Джиамбалво К., Гарви К., Лангоуни М., Яковлев Д. та.інші.

Політична реальність постійно відтворюється діями членів суспільства. Розвиток ЗМІ, особливо електронних, поява мережі глобальних інформаційних систем мають не лише технологічне і економічне значення. В сучасному світі ЗМІ виступають  окремим політичним гравцем, бо отримують владу стверджувати, нав’язувати та відстоювати свою точку зору і примушувати інших гравців діяти, виходячи з цього. Політична комунікація стає визначальним фактором розвитку всіх інститутів сучасного українського суспільства.[Яковлев Д. В./Роль засобів масової інформації в конструюванні політичної реальності – Одеса – 2003]

Засоби масової інформації в сучасному політичному процесі постають не лише як провідник інформації, але й як інстанція «називання» та інтерпретації подій. ЗМІ, завдяки своїм величезним можливостям впливу і охоплення аудиторії, створюють не лише думки про події. Вони роблять з події новину, і, поміщаючи дію в символьний простір, інтерпретуючи її, відтворюючи подію, в результаті чого перенасичує  інформацією оточуючу середу, що обтяжує як комунікатора,  так і реципієнта отримаючого «месседж». Комунікатор повинен створити таке повідомлення, яке буде не тільки аргументованим або запевнювати, але й зможе приволікти до себе увагу серед пануючого інформаційного хаосу.

На сьогоднішній день телевізійна реклама триває не біль ніж  тридцяти секунд. Журнальна реклама містить в собі лише зображення та яскравий вираз. Денні новини виходять короткими «саундбайтами» та «новинними уривками». Наша епоха переконання переповнена короткими,примітними для очей повідомленнями, часто орієнтованими на візуальне сприйняття. Деякі люди вважають, що засоби масової комунікації всесильні і здатні чинити вирішальний вплив на маси і обдурювати їх буквально з будь-якого питання.

За останнє десятиліття дослідники виявили, що при певних  умовах засоби масової комунікації можуть чинити на людей сильний вплив, а це, в свою чергу, призвело до нового розуміння того, як працює переконання. Давайте розглянемо деякі з цих досліджень. По-перше, вчені з’ясували, що засоби масової комунікації здатні створювати важковловимий або “непрямі” ефекти – іншими словами, засоби масової комунікації можуть не говорити вам, що думати, але вони підкажуть, про що думати і як це робити. По-друге, дослідники виявили факти безпосереднього впливу засобів масової комунікації, тобто зміна позицій, сумісний зі змістом отриманого повідомлення.  [Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и  злоупотребление. Перераб –  2003. – 384 с]

З точки зору моделі обробки інформації, переконуюче повідомлення має успішно пройти ряд стадій. По-перше, повідомлення повинно привернути увагу одержувача; повідомлення, на які не звертають уваги, чи нададуть переконливий вплив. По-друге, аргументи повинні бути зрозумілі і усвідомлені. По-третє, одержувач повинен засвоїти  аргументи, що містяться в повідомленні і визнати їх дійсними. Завдання рекламодавця та інших фахівців сфери переконання полягає в тому, щоб запропонувати аудиторії аргументи на користь своєї точки зору і зробити так, щоб ці докази легко приходили людям на розум в потрібний час і в потрібному місці. Нарешті, одержувач даних повідомлень діє на підставі цього засвоєного знання, тільки якщо у нього є спонукальна причина; переконуюче повідомлення засвоюється, приймається і застосовується на практиці, коли подібні дії винагороджуються.

Відповідно до моделі обробки інформації, одержувач повідомлення діє досить раціонально, кожен раз вирішуючи, скільки інформації сприйняти з даного повідомлення в залежності від того, наскільки ця інформація задовольняє і винагороджує його.

Існуючий стан справ можна назвати основною дилемою сучасної демократії. З одного боку, ми, як суспільство, цінуємо переконання; наш спосіб правління державою заснований на вірі, що свобода слова, обговорення та обмін ідеями можуть призвести до більш справедливого і кращого прийнятого рішення. З іншого боку, ми часто не повністю беремо участь в цьому обговоренні, натомість покладаючись не на уважне і ретельне осмислення і дослідження повідомлення, а на спрощені прийоми переконання і обмежені міркування.