КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МАС-МЕДІА: PR, РЕКЛАМА, ПРОПАГАНДА
Прокоф’єв О. В., студ., НУ «ОЮА», Одеса
КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МАС-МЕДІА: PR, РЕКЛАМА, ПРОПАГАНДА
Актуальність теми обумовлена як розвитком політичних технологій, які перетворюються на дієвий засіб формування громадської думки, так і зростанням ролі аудіовізуальних медіа (передусім – телебачення та Інтернет). Комунікативні та інформаційні технології у мас-медіа впливають на політичну свідомість та відіграють важливу роль у політичному процесі: пропаганда, політична реклама та PR застосовуються не лише під час виборчих змагань, їх використовують органи державної влади та місцевого самоврядування, у зовнішній та внутрішній політиці. Про актуальність та важливість теми свідчить значна кількість наукових праць, присвячених комунікативним технологіям та діяльності мас-медіа. Можна відзначити роботи таких зарубіжних та вітчизняних науковців, як Г. Ласуел, Г. Ініс, М. МакЛуан, О. Тоффлер, П. Бурд’є, Ж. Бодріяр, Н. Луман, М. Кастельс, В. Бебик, В. Цвих, О. Зернецька, Л. Климанська, Г.Почепцов, Н. Костенко, М. Каращук, В. Стоцький, Д. Яковлев та ін.
Комунікативні технології у мас-медіа виступають важливим фактором формування громадської думки, політичної свідомості та культури, конструюють імідж політичних акторів (як індивідуальних, так і групових), впливають на рівень та ефективність політичної участі та активності громадян.
У сучасних мас-медіа найбільш поширеними є такі комунікативні технології, як політичний PR, політична реклама та пропаганда. У PR-комунікаціях можна виділити чотири моделі, зокрема: 1) пабліситі або «прес-агенція»; 2) інформування громадськості; 3) двосторонню асиметричну та 4) двосторонню симетричну моделі. В залежності від політичної ситуації використовується відповідна модель PR, яка покликана сприяти вирішенню мети політичної діяльності окремих політичних акторів, держави в цілому.
До політичної реклами відносяться інформаційні засоби впливу на громадян з метою формування у них позитивного ставлення до рекламної продукції. Політична реклама характеризується обов’язковою оплатою ефіру або площі у пресових виданнях для її розміщення, відповідною структурою повідомлення (текстового, або аудіовізуального), професійною режисурою.
Щодо пропаганди, то її головними функціями виступають переконання громадян в справедливості суспільно-політичного ладу, визначення основних тенденцій політичного розвитку, відповідного стилю лідерства. Велику роль у пропагандистських кампаніях сучасності відіграють не лише традиційні засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо й преса, а й кіноіндустрія та мережа Інтернет. На відміну від радянських часів сучасні пропагандистські кампанії реалізуються в умовах ідеологічного плюралізму, за відсутності політичної цензури у мас-медіа.
Активне використання комунікативних технологій у політичному просторі створює можливості «відповіді» громадян, підвищує рівень їх інформованості. З іншого боку, застосування політичної реклами, пропаганди та PR підвищує ризик становлення медіакратії, особливо у перехідних суспільствах з неусталеними правилами політичного дискурсу [Див. детал.: Яковлев Д. Політична взаємодія як комунікативний процес. – Одеса: Астропринт, 2009 ]. Зокрема, комунікативні технології у мас-медіа створюють нові форми комунікації у сфері публічної влади, ведуть до розширення діапазону доступних для громадян думок, приводять до зростання транспарентності політики, надають широким верствам населення можливість брати участь в обговоренні політичних проблем, розширюють можливості взаємодії громадян і урядових органів, що сприяє демократизації політичного процесу. Однак не можна ігнорувати і негативні політичні наслідки розширення впливу комунікативних технологій, такі як зміну системи представництва громадянських інтересів відповідно до медійного формату, перетворення політики у медіа-процес, віртуалізацію політичного простору тощо.
Таким чином, розвиток комунікативних технологій потребує адекватних засобів передачі політичних повідомлень – інформаційних каналів. У сучасному світі це – аудіовізуальні мас-медіа. Вони нав’язують відповідний формат комунікативних технологій, утворюють специфічний комунікативний простір, який необхідно враховувати як політичним акторам, так і громадянам для збереження можливості прийняття раціональних політичних рішень.