Греко-персидські війни

Греко-персидські війни

Греко-персидські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була допомога військовими кораблями, надана Афінами, 500 повсталим проти перського панування грецькими полісами у Малій Азії. Придушивши повстання у 493 до н. е., перська армія під командуванням полководця Мардонія навесні 492 направилась  на завоювання Греції, але після загибелі флоту під час бурі змушена була повернутися назад, обмежившись окупацією Фракії. Навесні 490 до н. е. перська армія направилася морським шляхом до Евбеї і, захопивши її висадилася на марафонський рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном (490 до н. е.). В якій афіняни та платейці одержали вагому перемогу над персами. Протягом 10-річного перепочинку в Афінах з ініціативи вождя демократичного угруповання Фемістокла був створений великий флот.

Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. В результаті якого персидське військо зруйнувало Афіни. Однак у тому ж році перський флот зазнав тяжкої поразки. У цей же час персидський флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок Греко-персидських воєн: перси змушені були очистити територію Греції, а греки перенесли військові дії в район Егейського моря та в Малу Азію. Після цього впродовж багатьох років перси зазнавали ряд  поразок, і в результаті з Персією був укладений, так званий, Каллієв мир, за яким Персія позбавлялась своїх володінь в Егейському морі і Босфорі і визнавала за полісами Малої Азії політичну незалежність.

Перемога греків у цих війнах пояснювалася більш високим, ніж у персів, рівнем соціально-економічного розвитку та перевагою вільного ополчення греків над Персидській армією, що складалася в основному з воїнів, завербованних у підлеглих персам племенах, а головне тим, що для греків ця війна носила визвольний характер. Після Греко-персидських воєн настав період розквіту грецького рабовласницького суспільства та посилення Афін, які створили в ході війн Делосський союз під своєю гегемонію.