Месенські війни

Месенські війни

Мессенські війни — три війни між Мессенією та Спартою 

Причиною Мессенських воєн був «земельний голод». Спарта вирішу­вала цю проблему за рахунок своїх сусідів. Головним об’єктом спартан­ської експансії стала багата і велика область у південно-західній частині Пелопоннесу — Мессенія.

Перша Мессенська війна тривала близько двадцяти років і завершила­ся перемогою спартанців, які поневолили її населення, зібравши велику данину. Проте поневолені мессенці повстали проти панування Спарти. Розпочалася друга війна і, незважаючи на героїзм мессенців, Спарта знову здобула перемогу.

Найродючіші землі Лаконії та Мессенії були розподілені і роздані спартіатам разом із закріпленими за ними ілотами, які були зобов’язані працю­вати на володаря землі, сплачувати податок. Спартіати не мали право про­дати чи вбити ілота, оскільки раби і земля вважалися власністю держави.

Разом з тим існувала постійна загроза заколоту ілотів. Утримати їх у покорі можна було з допомогою систематичного терору.

Перетворення сприяли консолідації вільних громадян перед постійною готовністю ілотів до повстання. Завдяки цьому Спарта вийшла перемож­ницею у третій Мессенській і в Пелопоннеській війнах. Вона підкорила собі практично всі держави Пелопоннесу, намагаючись розширити свій вплив на Афіни.