Основні джерела для вивчення історії Давньої Індії

Основні джерела для вивчення історії Давньої Індії

Веди – збірник найдавніших священних писань індуїзму на санскриті.

Вважається, що у них немає автора, і що вони були “яснопочуті” святими мудрецями далекого минулого. Основною частиною Вед є самхити – збірники мантр, до яких примикають брахмани.

Протягом багатьох століть Веди передавалися усно в віршованій формі і тільки набагато пізніше були записані. Існує чотири Веди:

Ріг-веда – «Веда гімнів»

Яджур-веда – «Веда жертовних формул»

Сама-веда – «Веда піснеспівів»

Атхарва-веда – «Веда заклинань»

У Ведах утілена міфологія аріїв, а також здобутки наукової думки давніх індійців.

Махабхарата — це комплекс епічних розповідей, новел, байок, притч, легенд,, дидактичних роздумів богословського, політичного, правового характеру, міфів, гімнів Складається з понад 100 тисяч двострокових віршів. Махабхарата — джерело багатьох сюжетів та образів, що отримали розвиток в літературах народів Південної та Південно-Східної Азії. Одне з небагатьох писань, творів світової літератури, котре саме про себе стверджує, що у ньому є все на світі. В сюжеті є розповідь про війну між двома претендентами на престол — нащадками Куру й синами Панду — що тривала 18 днів, загибелі Кауравів та відмові Пандавів від престолу. Але відносно невелика частина поеми присвячена цим подіям, значну частину поеми займають міфологічні, філософські та соціальні теми.

Рамаяна — частина індуїстського канону, що отримала своє остаточне оформлення між IV ст. до н. е. — ІІ. н. е. На відміну від Махабхарати, Рамаяна є порівняно струнким цілим з композицією та розгортанням сюжету. Індійські поетики називають міфічного автора Рамаяни — Вальмікі — «першим поетом», а саму Рамаяну — першим художнім епосом.

Епічна поема складається з 24 тисяч віршів , об’єднаних у 7 книг:

Бала-Канда

Юддга-канда

Уттара-Канда ….

В основі сюжету є історія царственого вигнанця Рами та його вірної дружини Сіти, їхнє життя в лісовому усамітненні, викрадення Сіти царем лютих духів Раваною, пошуки її Рамою, його союз із мавпячим царем, облога острова Ланка — царства Равана, бій мавп із ракшасами і єдиноборство Рами з десятиголовим Раваною, його перемога, звільнення Сіти і розлука із нею Рами.

Артхашастра — політико-економічний трактат Стародавньої Індії (4 століття до н. е.).

Авторство Артхашастри приписується Каутільї, міністру Чандрагупти.

Артхашастра висвітлює теорію і практику управління рабовласницькою державою, дає уявлення про деспотичне правління імператора і функції його бюрократичного апарату — міністрів, радників, управителів провінцій та ін. чиновників.

Артхашастра описує звичаї, судову систему і закони, дипломатію, воєнне мистецтво і науки, з яких основною вважає науку державного управління. Значне місце Артхашастрі приділяє землеробству, ремеслу, торгівлі тощо.