Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Ознаки та склад адміністративного проступку


Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: 

  • суспільної шкідливості;
  • протиправності;
  • вини;
  • адміністративної каранності.

Ознака протиправності адміністративного правопорушення випливає з того, що воно заборонене законом, оскільки може завдати шкоди або загрожувати небезпекою. Протиправність виділяє адміністративні правопорушення серед інших, хоч і неправомірних дій, на вчинення яких законом не встановлено будь-яких правових заборон. У такому випадку мова може йти про порушення моральних або інших соціальних норм.

Протиправність охоплює проступки, які завдають безпосередньої шкоди інтересам особи, матеріальним речам, а також ті, що не пов’язані із настанням шкідливих наслідків, а приховують у собі лише загрозу, небезпеку такої шкоди.

Винність означає, що адміністративним проступком може бути тільки дія, яка вчинена особою умисно або з необережності, в межах порушеної норми.

Адміністративна караність проступку, як його ознака полягає в тому, що за його вчинення особа повинна нести лише адміністративну відповідальність. Наслідком вчинення проступку повинна бути негативна реакція з боку державних органів у вигляді застосування до винної особи стягнення, передбаченого адміністративним законодавством.

Характерною ознакою адміністративних правопорушень є караність. Це означає, що за їх вчинення до особи можуть бути застосовані заходи державного примусу. Проте в законі передбачено виняток з цього правила, коли встановлюється можливість звільнити порушника від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення або можливість обмежитись щодо винного усним зауваженням з боку органу (службової особи), уповноваженого вирішувати справу.

Юридичні склади конкретних проступків мають свої особливі ознаки, однак серед них є такі, які властиві кожному з них. Ці ознаки традиційно об’єднуються у чотири групи — ознаки, які характеризують:

  1. об’єкт проступку;
  2. об’єктивну сторону:
  3. суб’єкт проступку;
  4. суб’єктивну сторону.

Виходячи з цього, склад адміністративного проступку можна визначити як сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.

Адміністративний проступок неможливий, якщо відсутній об’єкт, проти якого він спрямований.

Об’єктом адміністративного проступку є суспільні відносини, тобто відносини, які складаються в різних галузях діяльності людей.

Об’єктивною стороною є дії чи бездіяльність особи, які призвели до правопорушення.

Суб’єктом проступку виступають фізичні, осудні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які вчинили ті чи інші проступки, і які досягли встановленого законодавством віку адміністративної відповідальності. Згідно зі ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент скоєння правопорушення 16-річного віку.

Наступним елементом складу адміністративного проступку є суб’єктивна сторона, під якою необхідно розуміти психічну діяльність особи, пов’язану із вчиненням ним суспільне шкідливого діяння. Суб’єктивна сторона – це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб’єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри.

Суб’єктивна сторона включає з себе

  • вину (основна ознака);
  • мету вчинення проступку;
  • мотив.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+