Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Адмін. процесуальне право України - Демський Е.Ф.

11.3 Система та повноваження адміністративних судів

Адміністративні суди є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції. Адміністративні суди утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юс­тиції України, погодженим з Головою Верховного Суду Украї­ни або головою відповідного вищого спеціалізованого суду. Так, відповідно до Указу Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002, в системі судів загальної юрисдикції утво­рено Вищий адміністративний суд України з місцезнаходжен­ням у м. Києві. Кількість суддів Вищого адміністративного суду України, відповідно до Указу Президента України від 7 листо­пада 2002 р. № 995/2002, становить 65 осіб, а 22 грудня 2004 р. Указом Президента України призначено першого в історії ад­міністративного судочинства Голову Вищого адміністративного суду України. Отже, започатковано реальне створення адміні­стративного судочинства.

Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 з 1 січня 2005 р. у системі адміністративних судів України утворено 27 окружних адміністративних судів, від­повідно до адміністративно-територіального поділу — в кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севасто­полі, а також утворено 7 апеляційних адміністративних судів: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одесь­кий, Севастопольський, Харківський. Повноваження вказаних апеляційних адміністративних судів поширюються на такі те­риторії:

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд — Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області;

Донецький апеляційний адміністративний суд — Донецька, луганська області;

Київський апеляційний адміністративний суд — Вінниць­ка, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ;

Львівський апеляційний адміністративний суд — Волинсь­ка, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області;

Одеський апеляційний адміністративний суд — Мико­лаївська, Одеська, Херсонська області;

Севастопольський апеляційний адміністративний суд — Ав­тономна Республіка Крим, м. Севастополь;

Харківський апеляційний адміністративний суд — Пол­тавська, Сумська, Харківська області.

Аналіз зазначених указів Президента України та статей 18— 20 Кодексу адміністративного судочинства України дає підста­ви стверджувати про наявність в Україні певної системи ад­міністративних судів, яка складається із:

1)місцевих адміністративних судів, до яких входять:

місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів) як ад­міністративні суди;

місцеві окружні адміністративні суди, що утворені в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

2)апеляційних адміністративних судів;

3)Вищого адміністративного суду України;

4)Верховного Суду України.

Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і розглядають справи, пов’язані з правовідносинами у публічно-правовій сфері (справи адміністративної юрисдикції). Підсуд­ність окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом. Місцеві адміністратив­ні суди здійснюють:

1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним за­коном;

2) процесуальні дії та організаційні заходи для забезпечен­ня розгляду справи;

3) контроль за своєчасним зверненням до виконання судо­вих рішень;

4) ведення судової статистики;

5) інші передбачені законом повноваження.

Апеляційні адміністративні суди утворюються в апеляційних округах відповідно до зазначеного Указу Президента України. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково. У складі апеляційного адміністра­тивного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду ок­ремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах адміністративної юрисдикції.

Апеляційні адміністративні суди:

1) переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться в межах їх територіальної юрисдикції, в апеляційному перегляді як суди апеляційної інстанції;

2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і уза­гальнюють практику в адміністративних справах;

3) надають методичну допомогу в застосуванні законодав­ства місцевим судом;

Мають інші передбачені законом повноваження.

Судом апеляційної інстанції може бути й Вищий адміністра­тивний суд України у випадках перегляду в апеляційному по­рядку судового рішення окружного адміністративного суду, те­риторіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ, лише щодо встановлення Центральною виборчою комісією резуль­татів виборів чи всеукраїнського референдуму (ч. 3 ст. 20, ч. 3 ст. 172, ч. 6 ст. 177 КАСУ).

Вищий адміністративний суд України діє як суд першої інс­танції лише у випадках: а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського ре­ферендуму; б) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАСУ), а також як суд касацій­ної інстанції (ст. 210 КАСУ).

Вищий адміністративний суд:

1) розглядає в касаційному порядку адміністративні справи у сфері публічних правовідносин;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Верховний Суд України переглядає судові рішення за винят­ковими обставинами. Перегляд таких рішень є різновидом ка­саційного провадження. Підставами для провадження за ви­нятковими обставинами є:

1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції од­нієї й тієї самої норми права;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною? такими, що порушу­ють міжнародні зобов’язання України.

Верховний Суд України переглядає судові рішення за ви­нятковими обставинами у складі судів його Судової палати в адміністративних справах.

Верховний Суд України:

1) переглядає в порядку повторної касації справи за винят­ковими обставинами;

2) дає судам роз’яснення з питань застосування законо­давства на основі узагальнення судової практики та аналізу су­дової статистики;

3) у разі необхідності визнає нечинними роз’яснення Пле­нуму Верховного адміністративного суду України;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;

5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосуван­ня законодавства;

6) у межах повноважень вирішує питання, що випливають із міжнародних договорів України;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Таким чином, формування судового контролю за публіч­ним управлінням та забезпечення розгляду і вирішення спорів, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації має логічне завершення, яке опосередковується створенням повно­цінної системи адміністративного судочинства. Ця система включає в себе як сукупність адміністративних судів, так і су­купність принципів, форм і методів відправлення правосуддя, яке пов’язане з діяльністю у сфері адміністративно-публічних правовідносин.

 


11.4 Склад суду та відводи

За загальним правилом, розгляд і вирішення усіх адміністра­тивних справ у суді першої інстанції здійснюється одноособово суддею (ст. 23 КАСУ), крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (частини 1, 2, 5 ст. 24). Це означає, що суддя:

а) одноособово вирішує усі питання, пов’язані з судовим розглядом адміністративної справи;

б) діє від імені суду і головує в судовому засіданні; діє як суд (ч. 2 ст. 13 Закону «Про судоустрій України);

в) одноособово постановляє іменем України судове рішен­ня, яке після набрання ним законної сили є обов’язковим для виконання.

Розгляд і вирішення адміністративних справ одноособово здійснюється суддями:

1) у всіх місцевих загальних судах (районних, районних у містах, міських та міськрайонних судах, а також у військових судах гарнізонів) як адміністративних судах у всіх адміністра­тивних справах;

2) у всіх місцевих окружних адміністративних судах, що утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у всіх адміністративних справах, за винятком адміністративних справ, які розглядаються колегіально.

До справ, які розглядаються колегіально у місцевих окруж­них адміністративних судах, належать:

а) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального орга­ну виконавчої влади, Національного банку України, їх посадо­вих чи службових осіб, виборчої комісії, членів цієї комісії з метою підвищення гарантії незалежності суду при ухваленні судового рішення, розглядаються і вирішуються колегіально у складі трьох суддів;

б) адміністративні справи за клопотанням однієї із сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді у разі їх особливої складності розглядаються і вирішуються колегіально у складі трьох суддів;

в) адміністративні справи, які підсудні Вищому адміністра­тивному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегіально у складі не менше п’яти суддів, а саме: це справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму та скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Розгляд справ у апеляційній та касаційній інстанціях відбу­вається лише у колегіальному порядку: в апеляційній інстанції колегіально у складі трьох суддів; касаційній інстанції коле­гіально у складі не менше п’яти суддів.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Вер­ховному Суді України за винятковими обставинами також здійснюється колегіально у складі суддів Судової палати в ад­міністративних справах Верховного Суду України. Перегляд відбувається за участі не менше двох третин Судової палати (але не менше п’яти суддів).

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у по­рядку повторної касації здійснюється колегією у складі суддів відповідних судових палат Верховного Суду України. Судовий склад спільного засідання палат формується головами відповід­них палат у рівній кількості. Головують на спільному засіданні почергово голови відповідних палат (ч. 2 ст. 241 КАСУ).

Усі питання, які розглядаються колегією суддів, вирішу­ються більшістю голосів суддів. Тому, враховуючи авторитет головуючого у суді, який би міг вплинути на позицію інших членів суду, встановлене правило, за яким головуючий в судо­вому засіданні голосує останнім. Крім цього, голосування при прийнятті судового рішення є не тільки правом, а й обов’язком кожного судді й жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення (ч. 2 ст. 25 КАСУ). Якщо суддя не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ (окрема думка) не оголо­шується в судовому засіданні, але приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення. Наявність окремої думки може враховуватися при перегляді адміністративної справи у ви­щестоящому адміністративному суді.

Склад суду на час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції залишається незмінним. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із судів до розгляду залучається інший суддя, а судовий розгляд адміністра­тивної справи починається спочатку, якщо суддю було залуче­но під час судового розгляду справи.

З метою забезпечення неупередженості судді при розгляді адміністративної справи законодавець встановлює перелік під­став для відводу чи самовідводу судді (ст. 27 КАСУ):

1)якщо суддя брав участь у розгляді цієї справи як пред­ставник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спе­ціаліст, перекладач;

2) якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у резуль­таті розгляду справи;

3) якщо суддя є членом сім’ї або близьким родичем сторо­ни або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Закон не перераховує всіх можливих підстав для відводу або самовідводу, однак особа, яка заявляє про відвід судді, має на­дати конкретні факти і мотиви такого відводу. Суддя відводить­ся також за наявності обставин, які встановлені ст. 28 КАС України і встановлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи, зокрема:

1) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді першої інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді апеляційної, касаційної інстанції, у пере­гляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої пос­танови або ухвали про закриття провадження в адміністратив­ній справі;

2) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді апеляційної інстанції, бере участь у вирішен­ні цієї самої справи в суді першої чи касаційної інстанції, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у ново­му її розгляді після скасування постанови або ухвали суду каса­ційної інстанції;

3) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді касаційної інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції, у пе­регляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касацій­ної інстанції;

4) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи за винятковими обставинами, бере участь у вирі­шенні цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касацій­ної інстанції.

До складу суду не можуть також входити особи, які є чле­нами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Підставами для відводу секретаря судового засідання, експер­та, спеціаліста, перекладача є підстави 1—4, зазначені вище для відводу судді. Крім того, відводи експерту чи спеціалісту можуть бути заявлені:

1) якщо експерт або спеціаліст перебував чи перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

2) якщо експерт або спеціаліст проводили ревізію, перевір­ку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;

3) якщо з’ясування обставин, які мають значення для спра­ви, виходить за межі сфери спеціальних знань експерта, спе­ціаліста.

Як суддя, так і експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання можуть заявити самовідвід.

Про відвід (самовідвід) за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 КАС України подається заява особами, які бе­руть участь у справі до початку судового розгляду. Для цього головуючий після відкриття судового засідання і повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами оголошує склад суду і роз’яснює права відводу (ст. 127 КАСУ). Він не здійснює після оголошення складу суду і прізвища осіб, які беруть участь у справі. Така детальна регламентація питань, пов’язана з відводами, є процесуальним засобом об’єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи. Після початку судового розгляду заявляти відвід (самовідвід) можна лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку су­дового розгляду. Заява про відвід може бути зроблена як пись­мово, так і усно, але в будь-яких випадках відвід повинен бути вмотивований і мають бути надані докази про неможливість участі в судовому процесі того чи іншого учасника процесу. Письмовий відвід долучається до матеріалів справи, а усний має бути занесений до протоколу судового засідання (журналу судового засідання).

У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислу­хати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояс­нення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Якщо заява про відвід ґрунтується на підставах, передбачених стаття­ми 27—29 КАС України, відвід здійснюється без обговорення, а якщо заява ґрунтується не на зазначених фактах, то суд пови­нен з’ясувати достатність підстав для відводу.

Відвід учасника процесу вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. У разі відводу судді, який розглядає справу одноособово, питання про його відвід вирі­шується ним самим у нарадчій кімнаті та оформляється ухва­лою. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується у нарадчій кімнаті простою більшістю голосів.

Ухвала про відвід окремо не оспорюється, а заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги.

У разі задоволення відводу судді, який одноособово розгля­дає справу, адміністративна справа розглядається іншим суд­дею в тому самому адміністративному суді. При задоволенні відводу судді або всього складу суду, якщо справа розглядаєть­ся колегією суддів, адміністративна справа розглядається:

а) тим самим кількісним складом колегії суддів; б) без участі відведеного судді або іншим складом суддів. Якщо після задо­волення відводів неможливо утворити новий склад суддів, то вирішується судом питання про передачу справи до іншого суду в порядку, встановленому ст. 22 КАС України.


< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Адмін. процесуальне право України - Демський Е.Ф.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter