РОЗДІЛ І. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ
Зміст сторінки:
РОЗДІЛ І. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ
1.1. ВСТУП
Що таке безпека життєдіяльності Чому вивчення БЖД впроваджено у всіх навчальних закладах України Яка існує в цьому потреба
Уявімо собі – йде війна. Іде, і навіть яка кривава! Уламками снарядів свистять, зірвавшись зі стріх, бурульки, протипіхотними мінами затаїлися під ногами відкриті каналізаційні люки, важкими танками прасують перехожих автомобілі, які пішли на них в атаку, ворог застосовує хімічну та бактеріологічну зброю у вигляді неякісних та шкідливих продуктів харчування в забрудненому навколишньому середовищі. Кожен день з поля бою збирають сотні тисяч мертвих тіл І ви, і я – рядові цієї нещадної війни І ви, і я можемо померти кожної миті. Єдине, що може нас врятувати – вміння воювати: укриватися від осколків, знешкоджувати міни, відвертатися від гусенець танків, захищатись від отрути Давайте не віддавати життя задарма! Давайте навчимося виживати!
Ці емоційні слова яскраво підкреслюють важливість і актуальність науки, яка потрібна всім від мала до велика . Світова статистика підтверджує цю думку: в останній час щороку від нещасних випадків та різних зовнішніх дій гине близько 100 тис . осіб .
Оскільки Україна намагається наблизити свою освіту до європейського рівня, то на початку 90-х років в усіх закладах освіти було впроваджено вивчення обов’язкового курсу безпеки життєдіяльності, а Міністерством освіти та науки України була розроблена “Концепція освіти з БЖД”, яка в даний час впроваджена в освітню галузь України. У відповідності до Концепції освіти з безпеки життя і діяльності людини блок сучасних дисциплін про безпеку людини включає: безпеку життєдіяльності, основи охорони праці, цивільну оборону, валеологію, основи медичних знань та основи екології.
Методологічна та наукова основи безпеки життєдіяльності розглянуті в Концепції освіти з напряму “Безпека життя і діяльності людини”, яка розроблена з урахуванням того що проблема БЖД не може бути якісно розв’язана тільки шляхом технологічних інновацій, оптимізації обсягів і змісту навчання. Дана проблема має більш глибинний характер і своїми коренями заглиблена в ті структури людського буття, які охоплюють суспільні норми, мораль, міжетнічні і міжлюдські взаємини, культуру взагалі. Ця концепція є спробою визначити курс освіти з БЖД, виходячи із стратегії стійкого людського розвитку на ХХІ століття, досвіду Європейської спільноти і створення децентралізованої системи освіти в сфері ризику, досвіду вітчизняних фахівців.
У другому розділі концепції розглядаються наукові засади БЖД людини в системі “людина – середовище існування”. Дисципліна вивчає: загальні питання безпеки, взаємодію людини з навколишнім середовищем, основи фізіології і раціональних умов праці, анатомо-фізіологічні наслідки дії на людину небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів, ідентифікацію небезпечних та шкідливих факторів надзвичайних ситуацій, способи й методи підвищення безпеки технологічних процесів, основи проектування і використання екобіозахисної техніки, методи дослідження стійкості функціонування об’єктів у надзвичайних ситуаціях, прогнозування надзвичайних ситуацій і розробку моделей їх наслідків, розробку дій для захисту населення від наслідків аварій, катастроф (рис. 1.1) і стихійних лих, правові, нормативно-технічні та організаційні основи безпеки життєдіяльності, контроль і управління умовами життєдіяльності.
Навчання з БЖД у закладах освіти здійснюється мінімум двома взаємодоповнюючими варіантами: через основний курс та інтегративні взаємозв’язки з іншими дисциплінами . Вона починає діяти в дошкільних закладах, школах, училищах, загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, на виробництві, тобто прийнята програма безперервного навчання з БЖД . Програми навчання з курсу БЖД вибудувані на основі “спірального” розгортання системи знань про безпеку людини, що дає змогу на кожному етапі навчання формувати відносно цілісну картину небезпек внутрішнього і навколишнього світу, забезпечити розвиток необхідних складових індивідуальної захищеності особи
Основні завдання освіти з БЖД:
– формування культури людини щодо її безпечної поведінки;
– забезпечення певного стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих якостей особи, що сприяють розвитку безпеки, а також – необхідних знань та вмінь;
– інтенсифікація методичної, наукової та інших форм освітянської роботи з напряму БЖД як у закладах освіти, так і поза ними;
Рис. 1.2
– сприяння підвищенню ефективності роботи державної системи з безпеки населення (рис. 1.2) шляхом навчання і підготовки людей до їх адекватної взаємодії, активної позиції щодо вдосконалення державної системи, в тому числі – в законодавчій сфері;
– удосконалення управління освітою всіх верств населення за критеріями напряму БЖД.
Об’єктом освітянського напрямку з БЖД є безпека особи як явище, а предметом – моделі безпеки. Пріоритетним напрямком підготовки вважається запобігання нещасним випадкам шляхом формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, спрямування її на безпечну поведінку в побуті, на виробництві, в інших сферах існування, засвоєння певних знань та вмінь.
Безпека особи розглядається як результат взаємоузгодженої співпраці державної системи підтримки безпеки людини і системи освіти . Тому зміст освіти, її структура, технологія навчання формуються з позицій, що людина є єдиним об’єктом захисту від чинників – “загроз”, але не є тільки одним засобом забезпечення такого захисту. Напрям освіти БЖД формується на підставі не тільки наукових результатів, а й досвідних знань, умінь, цінностей тощо.
Безпека людини – поняття складне, багатогранне і багатофакторне За обсягом і змістом воно охоплює весь комплекс людських відносин у соціальній і виробничій сферах, саму сутність людського життя, рівень національного розвитку і безпосередньо впливає на основний показник благополуччя населення – індекс людського розвитку. Тому виховання у кожної людини методологічних навичок організації безпеки власного життя та довкілля повинне починатися з дитинства і продовжуватися в процесі всього життєвого циклу.
Навчальною програмою дисципліни передбачений тісний взаємозв’язок БЖД з іншими предметами: фізіологією, гігієною, філософією, теологією, лінгвістикою, математикою, фізикою, хімією, біологією, інженерними науками, технічними предметами, електронікою, медициною, психологією, ергономікою, педагогікою, екологією, соціологією, економікою і правом БЖД сьогодні формується як меганаука, без якої людство приречене на значні втрати. Узагальнюючи знання з охорони праці, цивільної оборони, основ екології, валеології та інших наук БЖД відкриває нові горизонти використання основних положень цих наук для створення належних і безпечних умов праці та побуту.
Рівень смертності, травматизму, аварій і катастроф в Україні набагато перевищує аналогічні показники в розвинутих країнах світу. Щоправда, в останні роки спостерігається деяке зниження рівня травматизму та загибелі людей на виробництві, але однією з причин цього є спад виробництва. Незважаючи на зниження травматизму на виробництві, загальний рівень каліцтва та смертності людей працездатного віку зростає. За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світу, а дитяча смертність в ній найвища в Європі. Територія України, що становить 603,7 тис. кв. км, розташована в центрі Європи і характеризується різноманітними природними умовами та високою щільністю населення. Країна має розвинену промисловість з надвисокою концентрацією в окремих регіонах. Серед промислових комплексів є радіаційно-, хімічно-, вибухо-, пожежо- і гідрологічно небезпечні. Територія України має густу мережу транспортних магістралей (автомобільних, залізничних, водних та повітряних), через неї проходять потужні нафто- і газопроводи. Кризові явища в економіці країни, нестабільність протягом останніх десятиріч погіршили умови функціонування названих вище об’єктів. Тому останнім часом значно зросла вірогідність виникнення аварій і катастроф, які є реальною загрозою для населення, економіки та природного середовища (риc. 1.3).
У ситуації, що склалася, зрозумілим є те, що кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності. Підготовка студентів у рамках цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного (безпечного) виконання технологічних процесів самого різного рівня складності.
Серед різних напрямків безпеки життя людини набуває першочергового значення освітня та просвітницька діяльності. Незважаючи на те, що дисципліна БЖД ще формується в Україні, головне завдання полягає у тому, щоб зробити її по-справжньому дієвою на практиці Значна роль приділяється вивченню безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах усіх рівнів.
Предмет “Безпека життєдіяльності” – невід’ємна складова громадянської освіти у широкому розумінні цього поняття. Навчання з цього предмета – загальноосвітній процес, що має за мету надання знань та досвіду, які б сприяли корегуванню ставлення людини до власної безпеки та її оточення, розвиває практичні уміння та навички з питань самозахисту в умовах зростаючого психологічного навантаження. Безпека життєдіяльності не засіб особистого захисту, а дисципліна, що навчає основам захисту особистості, суспільства, держави, людства. Спеціаліст, що досконало освоїв цей предмет, здатний грамотно діяти в умовах небезпеки, захищаючи таким чином як своє життя та здоров’я, так і життя та здоров’я інших людей.