Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Основи охорони праці - Атаманчук П.С.

3.1.10. Робочий час

Робочий час - це встановлений законом або визначений на його підставі час, протягом якого робітник або службовець відповідно до правил внутрішнього розпорядку підприємства повинен виконувати свої обов'язки.

Види робочого часу:

- нормальної тривалості - не може перевищувати 40 годин на тиждень;

- скороченої тривалості . Встановлюється:

- для підлітків (від 16 до 18 років) - 36 год . на тиждень;

- осіб віком від 15 до 16 років та учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, - 24 години на тиждень;

- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці - не більш як 36 годин на тиждень;

- неповний робочий час передбачається для вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, або здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Надурочні роботи, як правило, не допускаються.

Роботодавець може застосувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках:

- при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків (рис. 3.14);

3.1.10. Робочий час

- при проведенні громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують їх функціонування;

- при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не може бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, коли несправність їх викликає зупинку робіт для значної кількості людей;

- при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

- для продовження роботи, якщо не з'явився працівник, який заступає, коли робота не допускає перерви.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких випадках:

- для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;

- для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства;

- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Час відпочинку працівників (рис. 3.15):

3.1.10. Робочий час

- вихідні дні (при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному - один вихідний день);

- загальним вихідним днем є неділя

- святкові дні;

- перерва для відпочинку і харчування; не більше від двох годин і, як правило, через чотири години після початку роботи;

- відпустки (щорічна відпустка тривалістю не менш як 28 календарних днів та додаткові відпустки).

Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:

- зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці;

- зайнятим в окремих галузях народного господарства і тим, що мають тривалий стаж роботи на одному підприємстві;

- з ненормованим робочим днем;

- які працюють на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами підвищеного ризику для здоров'я;

- як заохочення за виконання державних або громадських обов'язків;

- відпустка по тимчасовій непрацездатності, а також на вагітність і пологи;

Відпустка без збереження заробітної плати надається за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Основи охорони праці - Атаманчук П.С.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter