3.3. НЕБЕЗПЕКА МЕХАНІЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ КОЛИВАНЬ

3.3. НЕБЕЗПЕКА МЕХАНІЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ КОЛИВАНЬ

3.3.1. Вібрація. Визначення поняття “вібрація”. Параметри вібрації: амплітуда, частота. Джерела вібрації

Вібрації – це механічні коливання твердих тіл, які виникають при зсуві центру мас тіла, яке рухається або обертається, а також при періодичній зміні форми тіла. Під час вібрацій спостерігається тремтіння або струси всього тіла, чи окремих його частин.

Джерелами вібрацій є: пневмоелектро-подрібнення порід чи шляхового покриття, бетоноукладники, роботи в шахтах з відбійним молотком, розпилювання матеріалів тощо (рис. 3.26).

З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але сприймання їх людиною відрізняється: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та на дотик, а шум – органом слуху.

За характером впливу на організм вібрація передається на все тіло людини.

Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров’ю – від сильної втоми й не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м’язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін.

Результат дії вібрації залежить від її амплітуди та частоти. Вібрації з частотою 6 Гц є резонансними для всього організму. Місцева вібрація (до 6 Гц) викликає погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи. Тривалі вібрації шкідливо впливають на здоров’я – від сильної втоми до дуже значних змін багатьох функцій організму: струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, шлункової системи, деформації м’язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо. Дія вібрації залежить від її частоти. Резонансна частота для шлунку, печінки дорівнює 7 Гц, для голови – 17-27 Гц. У зв’язку з цим коливання з частотою 5-8 Гц викликає почуття вібрації нутрощів, 17-25 Гц – відчуття вібрації в зубах, 40 Гц – відчуття вібрації в стопах. Тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання – вібраційну хворобу.

3.3.2. Вплив вібрації на організм людини, функціональні порушення окремих систем та регуляторної функції центральної нервової системи. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації

Вібропоглинання – це перетворення енергії механічних коливань (вібрації) в інші види енергії (теплову). Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в’язкими матеріалами (мастикат), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень.

Заходи щодо боротьби з вібрацією поділяють на: огороджувальні (захисні), віброізоляційні, віброгасильні і вібропоглинаючі, засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування, позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою.

Для стандартних порогових значень прийняті наступні величини параметрів вібрації: віброзміщення 8-10¹²м, віброшвидкості 510⁸ м/с; віброприскорення 310^-4 м/с².

Розрізняють загальні та локальні вібрації. Для зменшення амплітуди вібрації застосовують віброізоляцію, вібродемферування, амортизатори, пружні основи й опори, килимки, прокладки.

Заходи щодо боротьби з вібрацією поділяють на: огороджувальні (захисні); віброізоляційні; віброгасильні і вібропоглинаючі; засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування; позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою.

Засоби індивідуального захисту від вібрації: спеціальне віброзахисне взуття; віброгасні рукавиці з м’якими надолонниками; пружнодемпфіруючі прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей.