Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Основи охорони праці - Атаманчук П.С.

3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

№ з/п

Змістово-методичні орієнтири навчання

Рівень знань

Початковий

Кінцевий

1

Іонізуюче випромінювання . Радіонукліди та їх властивості

РО

ПОЗ

2

Природні і штучні джерела іонізуючого випромінювання

ПОЗ

П

3

Заходи захисту людини від іонізуючого випромінювання

ПОЗ

У

4

Норми радіаційної безпеки, державні гігієнічні нормативи

РО

ПОЗ

3.4.1. Іонізуюче випромінювання. Радіоактивне випромінювання, його властивості. Корпускулярне та електромагнітне випромінювання, його проникаюча та іонізуюча здатність. Радіонукліди, їх властивості

Іонізуючим випромінюванням називається будь-яке випромінювання, яке викликає іонізацію середовища, тобто його енергія достатня для іонізації середовища. Іонізація - це акт поділу електрично нейтрального атома на дві протилежно заряджених частинки. Іонізуюче випромінювання поділяється на два види: електромагнітне (фотонне), до якого належать ультрафіолетове, рентгенівське і у-випромінювання, та корпускулярне (а, β, нейтрони, протони).

Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими при вивченні питання безпеки здоров'я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобторадіоактивне випромінювання. Радіоактивні випромінювання є одним з видів іонізуючих випромінювань. Радіоактивність - це довільний розпад атомних ядер хімічних елементів з виділенням енергії та зміною їх атомного номера і масового числа. Процес довільного розпаду нестабільного нукліда називається радіоактивним розпадом, а сам такий нуклід радіонуклідом. Він має властивість випромінювати радіацію.

Потік частинок, що виносять енергію із збудженого радіоактивного ядра, неоднорідний і поділяється на такі види: альфа, бета-частинки, гама-випромінювання, нейтрони та протони, що мають різні ступені іонізуючої дії в середовищі (рис. 3.37).

3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Альфа-випромінювання (а) - це потік ядер атомів гелію, які називаються а-частинки. Вони взаємодіють з речовиною найбільш ефективно тому, що має великий заряд і відносно малу швидкість. Внаслідок цього її іонізаційна здатність велика, а проникаюча радіація незначна . Аркуш паперу затримує альфа-частинки. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують а-частки. У повітрі проникаюча здатність а-випромінювання 10-11 см, в біологічних тканинах 30-40 мкм. Через високу іонізуючу здатність а-частки дуже небезпечні при потраплянні в організм.

Бета-випромінювання (β) - це потік електронів, що називаються Р-частинками. Швидкість їх руху може сягати у деяких випадках швидкості світла . Їх проникаюча здатність більша, ніж альфа-випромінювання, але іонізуюча дія менша.

Гама-випромінювання (у) - це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям, розповсюджуються зі швидкістю 300000 км/сек Вони здатні до проникання через товщу різних матеріалів.

Нейтрони та протони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання може викликати ураження людей як при внутрішньому, так і при зовнішньому опромінюванні.

3.4.2. Явище природної радіоактивності. Природні та штучні джерела іонізуючого випромінювання. Внутрішнє та зовнішнє опромінення

Природний радіаційний фон формується під впливом космічного випромінювання. Природна радіоактивність також зумовлена наявністю в земній корі, ґрунті, повітрі, воді, рослинах і тваринних організмах радіоактивних ізотопів.

Штучна радіоактивність. Даний вид радіоактивності є результатом свідомої діяльності людини. Це випробування ядерної зброї, ядерні реактори, прискорювачі, заводи з переробки та збагачення уранових руд, заводи з виробництва ядерного палива, АЕС, ракетні ядерні установки, науково-дослідницькі заклади відповідного профілю, техногенні аварії і катастрофи (рис. 3.38). Внаслідок цього, звичайно, поступово збільшується і радіаційний фон Землі.

3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Міжнародна одиниця вимірювання радіоактивності - Беккерель (Бк) 1 Бк = одному розпаду за секунду. Зустрічається ще одиниця активності - кюрі (Кі) . (1 Бк = 3,7-10-10 Кі). Ушкоджень, викликаних в організмі опромінюванням, буде тим більше, чим більшу енергію воно передасть тканинам. Кількість такої переданої організмові енергії називають дозою опромінення.

Іонізуюче випромінювання не має кольору, запаху, людина його не відчуває. У природних умовах на поверхні Землі та в повітрі потужних джерел такого випромінювання немає, тому органи чуття людини еволюційно не виробили здатності реагувати на потоки іонізуючого випромінювання, фіксувати їх, попереджати про можливу небезпеку.

Опромінення - це процес взаємодії радіоактивних променів з середовищем (акт перетворення електрично нейтрального атома на дві протилежно заряджені частинки). Радіоактивне забруднення оточуючого середовища діє на людину шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення.

Зовнішнє - це опромінювання, яке одержує біологічний об'єкт від зовнішніх джерел випромінювання.

Внутрішнє опромінення - це результат опромінювання продуктами розпаду радіонуклідів, що потрапляють в організм людини чи тварини з їжею, з повітрям при диханні, з димом тощо.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Основи охорони праці - Атаманчук П.С.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter