Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.

Наслідки небезпечних землетрусів:

— руйнування будинків та споруд;

— руйнування потенційно небезпечних об'єктів, нафто- та газопроводів;

— утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори.

Дуже небезпечними є повторні поштовхи. Історії відомі трагічні землетруси, які завдали великого лиха. На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки є трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші. Моретруси і землетруси можуть виникати також унаслідок падіння метеоритів.

Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запрудясуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год. 12 хв. землетрус в Ашхабаді (Туркменістан) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 тисяч людей (із 130 тисяч мешканців, які проживали в Ашгабаді). Уціліло лише 7 будинків.

1956 року у Ташкенті, 1984 року у Бухарі і Тамзі (Узбекистан) землетруси спричинили величезні руйнування. 7 грудня 1988 року у Вірменії стався землетрус силою до 10 балів: із 985 населених пунктів було повністю зруйновано 58, значно пошкоджено 173; із 36 сільських районів вціліли 19.

В Україні зони підвищеної сейсмічної небезпеки охоплюють 120 тис. км 2 або 20 % території з населенням майже 11 млн. осіб. Сила можливих землетрусів може сягати від 6 до 8 балів. Окрім того, для України становить загрозу можливість руйнуючої дії землетрусу зони Вранча (Румунські Карпати). Землетруси в цій зоні відбуваються регулярно. Сейсмічні станції України щороку реєструють десятки землетрусів з вогнищами у зазначеній зоні.

В європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала М8К-64. Умовно землетруси за цією шкалою поділяють на:

— слабкі — 1—3 бали;

— помірні — 4 бали;

— достатньо сильні — 5 балів;

— дуже сильні — 7 балів;

— руйнуючі — 8 балів;

— спустошуючі — 9 балів;

— знищуючі — 10 балів;

— катастрофічні — 11 балів;

— дуже катастрофічні — 12 балів.

Правила поведінки людини під час землетрусу

1. Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує — це предмети й уламки, що падають.

2. Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на безпечну відстань.

3. Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

4. Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у кімнаті. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

5. Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід із споруди буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

6. Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

Вулкан — конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо.

У сучасному світі нараховується близько 760 діючих вулканів, унаслідок виверження яких за останні 400 років загинуло 300 000 осіб.

Основними вражаючими факторами при виверженні вулканів є; ударна хвиля, уламки (каміння, дерева, частини конструкцій), попіл, вулканічні гази (вуглекислий, сірчаний, азот, метан, деколи фтор, який отруює воду), теплове опромінювання, лава, яка рухається по схилу зі швидкістю 80 км/год. з температурою до 1000 °С і спалює все на своєму шляху. Вторинні вражаючі фактори: цунамі, пожежі, вибухи, обвали, повені, зсуви. Найчастішими причинами загибелі людей і тварин у районах виверження є травми й опіки (часто верхніх дихальних шляхів), асфіксія (кисневе голодування), ураження очей. Упродовж значного проміжку часу після виверження вулкана серед населення спостерігається ріст захворювань на бронхіальну астму, бронхіти, а також загострення хронічних захворювань. У районах виверження вулканів запроваджується епідеміологічний нагляд.

До небезпек техногенного походження належать аварії, катастрофи, вибухи тощо.

Щороку в Україні виникає майже 500 небезпечних ситуацій техногенного характеру, які зумовлені аваріями (катастрофами) в промисловості, енергетиці, на транспорті.

Аварія — вихід з ладу технічних споруд, промислових об'єктів, технологічних установок, вибухи, зіткнення транспортних засобів, руйнування будівель і споруд. Аварія, як правило, завдає значної шкоди та матеріальних збитків. Великомасштабну аварію, яка спричинила значні людські жертви і завдала великих матеріальних втрат, називають катастрофою.

Аварії (катастрофи) поділяють на дві категорії.

До першої категорії відносять аварії, які спричинили повну або часткову зупинку виробництва з великими матеріальними збитками і загибеллю людей, аварії з можливим викидом у навколишнє середовище радіоактивних або сильнодіючих отруйних речовин, розповсюдженням цих речовин за межі території промислового підприємства і виникненням загрози для здоров'я і життя людей.

До другої категорії відносять аварії, внаслідок яких сталися руйнування або пошкодження окремих виробничих споруд з можливою загибеллю виробничого персоналу, викидом сильнодіючих отруйних речовин і розповсюдженням цих речовин у межах території промислового підприємства.

Прикладом є катастрофа, що сталася на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року — найбільша техногенна катастрофа XX століття глобального характеру, що істотно вплинула на усталений радіаційний фон багатьох країн Європи. Сумарний викид радіоактивних речовин унаслідок чорнобильської катастрофи становить 50 мільйонів кюрі — це 500 атомних бомб Хіросіми. Найбільшого радіаційного забруднення зазнали Україна, Білорусь і Росія.

На сьогодні в Україні існує великий ризик радіаційної небезпеки, зумовлений наявністю на її території чотирьох АЕС із тринадцятьма енергетичними ядерними реакторами, двох дослідних ядерних реакторів і більше трьох тисяч підприємств та організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також виробляють радіоактивні відходи.

Окрім того, для України транскордонну потенційну небезпеку становлять аварії з викидом радіоактивних продуктів на АЕС інших держав (Російська Федерація, Литовська Республіка, Болгарія, Словаччина, Угорщина, Чехія).

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter