Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.

Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни

Для попередження чи зменшення впливу на організм радіоактивних речовин необхідно:

— максимально обмежити перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовувати підручні засоби індивідуального захисту (респіратор, пов'язка, плащ, гумові чоботи);

— під час перебування на відкритій території не роздягатися, не сідати на землю, не курити;

— перед тим, як увійти в приміщення, взуття помити водою або витерти вологою ганчіркою, одяг почистити вологою щіткою;

— суворо дотримуватись правил особистої гігієни;

— в усіх приміщеннях, підготовлених для перебування людей, щоденно проводити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

— приймати їжу тільки у закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і полоскати рот 0,5 % розчином питної соди;

— воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування — придбані через торговельну мережу;

— сільськогосподарські продукти індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі та фрукти, вживати в їжу тільки за рекомендацією органів охорони здоров'я;

— не купатися у відкритих водоймах до перевірки їх щодо ступеня радіоактивного забруднення;

— не збирати у лісі ягоди, гриби і квіти. Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути захворювання променевою хворобою.

Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи

Для контролю необхідно:

1. Щоденно організовувати виміри рівня радіоактивного випромінювання грошей, які потрапляють у розрахунково-касові центри.

2. Кожна операція щодо вимірювання фіксується у спеціальному журналі, до якого заносяться відомості про виявлення радіоактивно забруднених грошей.

3. У разі виявлення радіоактивно забруднених грошей складається акт, де зазначається кількість, номінали купюр, їх сума і потужність випромінювання. Після оформлення акта вказується номінал, кількість і номер банкнот, сума за номіналами і загальна сума та рівень радіації. Контроль проводиться в приміщенні, куди надходять гроші.

Вимірювання радіації проводиться на відстані 1—4 см від грошей.

Якщо гроші є у мішках, то вимірювання здійснюється на відстані 10—20 см від них. Забруднені гроші загортають у щільний матеріал і ховають у металевому сейфі. У сейфі їх обкладають свинцевими пластинами.

4. Про факт знаходження радіоактивних грошей банк повідомляє місцевий штаб ЦО й обласне управління НБУ (не пізніше одного дня). Отримавши стверджувальну відповідь, гроші ліквідовуються в установленому порядку, тобто складається акт на ліквідування.

5. Банки зобов'язані кожного дня слідкувати за рівнем радіоактивного випромінювання грошових знаків, з відповідним записом у спеціальному журналі радіаційного контролю.

В Україні функціонує близько двох тисяч хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності близько 300 тисяч тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі — майже 10 тисяч тонн хлору та близько 180 тисяч тонн аміаку.

Техногенні небезпеки хімічного походження

На підприємствах хімічної, нафтопереробної, харчової промисловості можливе виникнення аварійних ситуацій з викидом СДОР. Причинами таких ситуацій може бути порушення правил експлуатації, вимог правил безпеки. В Україні є 877 хімічно небезпечних об'єктів, з них 39 розташовані на території Львівської області. Нарощення хімічного виробництва призвело до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей. Тільки токсичних відходів в Україні накопичено більше 4 млрд. тонн, при середньорічному утворенні 103 млн. тонн.

Проблема безпеки населення в зонах можливого хімічного зараження посідає важливе місце у переліку завдань щодо захисту людей у надзвичайних ситуаціях.

Аварії на хімічно небезпечних об'єктах мають свої особливості, до яких, зокрема, належать:

1. Неможливість прогнозування аварії у часі.

2. Велика ймовірність важких наслідків для життя і здоров'я людини.

3. Складнощі щодо завчасного вжиття ефективних захисних заходів.

4. Не передбачуваність економічних і екологічних наслідків тощо.

У надзвичайних ситуаціях з потенційно небезпечними хімічними речовинами важливе значення має розуміння властивостей СДОР. Найрозповсюдженішими і дуже небезпечними речовинами, що використовуються у промисловості та побуті, є аміак і хлор.

Аміак — за звичайних умов — це газ, легший за повітря, який легко зріджується під тиском, а при випаровуванні поглинає тепло — сильно охолоджується. Ця властивість використовується у промислових та побутових холодильниках на м'ясокомбінатах, молокозаводах, овочевих базах, тобто там, де є необхідність в охолодженій продукції. Окрім того, він є сировиною багатьох хімічних виробництв. Аміак зберігається і транспортується у зрідженому стані. Як рідина він легший за воду, має меншу густину і при виході на повітря утворює слабкий дим. Вогненебезпечний, створює вибухові суміші з повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. При малих концентраціях діє збуджуючи, при великих — людина непритомніє. Окрім того, він викликає задуху, сильний кашель. Найкращі методи захисту — ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67КД, захисний костюм типу Л-1, гумові чоботи, рукавички.

Оскільки аміак легший за повітря, то він буде здійматися вгору, тому безпечніше від аміачної хмари ховатися у низинах, підвалах, тунелях.

Хлор — отруйний, негорючий жовто-зелений газ, зі специфічним запахом хлорки, отрутніший за аміак у 20 разів. Хлор — газоподібний, він трохи важчий за повітря, легко зріджується під тиском. Тому зберігають його і транспортують у сталевих балонах або цистернах. У рідкому стані він важчий за воду. При випаровуванні утворює білий туман. Розчиняється у воді, але гірше, ніж аміак.

Хлор — широко розповсюджений промисловий продукт, використовується для знезараження питної води, відбілювання тканин, а також як сировина на багатьох хімічних підприємствах. У зв'язку з таким способом його застосування трапляється чимало випадків отруєння. Так, наприклад, у Брукліні (район Нью-Йорка), коли хлор з віддаленого магнієвого заводу накопичувався у станцію підземки, від нього постраждало понад тисячу осіб. Це свідчить про те, що хлор має здатність пересуватися низинами на значні відстані. При концентрації хлору у повітрі понад 0,2 мг/л може настати миттєва смерть. У разі потрапляння його на шкіру виникають опіки.

Як запобігти ураженню хлором? Найкраще використовувати ізолюючий протигаз, кисневий ізолюючий прилад, спеціальний захисний костюм, гумові чоботи, рукавиці. За відсутності індивідуальних засобів у нагоді може стати одяг з цупкої тканини, протигаз з активованим вугіллям. А якщо і цього немає, то потрібно вдихати повітря через хустинку, змочену розчином соди чи антихлору (розчин фітофіксину з содою). Можна також змочити тканину сечею, яка частково знешкоджує хлор, або простою водою. Треба пам'ятати, що хлор накопичується у низинах, тому необхідно підніматися догори. Через незнання цього правила солдати під час хлорної газової атаки у Першу світову війну ховалися у підвалах, землянках та окопах, що значно збільшило кількість жертв та ефективність хімічної зброї.

При отруєнні хлором рекомендується вдихати пари спирту та ефіру, але перед цим постраждалим необхідно забезпечити свіже повітря. Якщо дихання відсутнє, потрібно зробити штучне дихання.

Ступінь хімічної небезпеки населення при аваріях з виходом СДОР залежить від масштабу аварії, властивостей СДОР, стану атмосфери, рельєфу місцевості тощо. У системі цивільної оборони розроблена "Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях". Вона дозволяє розраховувати можливі площі хімічного зараження та визначати втрати людей. Унаслідок аварій на об'єктах, які виробляють СДОР, обслуговуючий персонал і населення, яке мешкає поблизу об'єкта, ризикують отримати тяжкі ураження.

Вагоме значення має своєчасне та якісне проведення розвідки осередку ураження. Цю роботу провадять підрозділи хімічної розвідки Збройних сил, ЦО тощо. Вони визначають місце аварії та вид СДОР, ступінь зараження місцевості, шляхи безпечного виходу з неї, беруть проби ґрунту, води і відправляють їх у лабораторію. На початку виникнення і проникнення СДОР в атмосферу або на місцевості негайно повідомляють працівників і службовців об'єктів і населення, яке мешкає поблизу зони, про небезпеку. Люди, які перебувають у будинках, зачиняють вікна, проводять повну герметизацію житла, вимикають нагрівальні прилади, газ. Евакуація населення з районів можливого зараження СДОР проводиться до підходу зараженої хмари. На об'єкті, де сталась аварія, в першу чергу, здійснюється робота з припинення викиду СДОР. Ураженим надається медична допомога. Краплини СДОР на одязі знешкоджують за допомогою індивідуального протихімічного пакета ІПП-8. Під час роботи в осередках ураження СДОР треба дотримуватись правил безпеки. Усі люди повинні мати протигази, індивідуальні засоби захисту шкіри, вміти користуватись індивідуальними протихімічними пакетами ІПП-8, а також індивідуальними аптечками АІ-2, вміти надавати першу медичну допомогу.

Як правило, надзвичайні ситуації техногенного походження виникають у результаті діяльності людини, а також через недостатню надійність техніки.

Загалом чинниками виникнення небезпек техногенного походження в Україні є:

— високий ступінь концентрації промисловості (Донецька, Запорізька, Дніпропетровська та інші області);

— наявність потенційно небезпечних об'єктів, перш за все, об'єктів атомної енергетики і хімічно небезпечних підприємств;

— наявність мережі потужних транспортних магістралей, якими транзитом везуть у великій кількості екологічно небезпечні вантажі, а також нафто-, газо-, аміакопроводи, які проходять густонаселеними районами країни (Львівська, Закарпатська області, магістральний аміакопровід Тольятті — Одеса виробничого об'єднання "Трансаміак");

— зростання техногенних та техногенно-екологічних аварій, катастроф та інших небезпечних ситуацій.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter