Розгляд спору в іноземному суді та кількох пов’язаних між собою вимог

У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

Міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо)

Не допускаєтьсяоб’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Кожне з проваджень цивільного судочинства має свої особливості, спрямоване на розгляд саме певної категорії справ, тому об'єднання в одне провадження спірних та безспірних вимог законодавець забороняє. 

Тому не можуть розглядатись в одному провадженні справи за заявою особи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному отриманню, та вимоги про виплату недоотриманих сум пенсії.

Зазначена норма застосовується і в тих випадках, коли позивач чи третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, змінює позовні вимоги (доповнює їх). Право сторони змінити предмет позову (позовні вимоги) не обмежується видом судочинства, в якому розглядається справа. Іншими словами, внаслідок зміни вимог може з'явитися вимога, яка не належить до компетенції суду, що розглядає справу. Суд не має правових підстав відмовляти у прийнятті такої заяви, але повинен роз'яснити особі процесуальні наслідки. 

Якщо і після цього особа наполягає на вирішенні спору з урахуванням змінених вимог, то суд закриває провадження в частині вимог, які не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, і продовжує розгляд справи щодо тих вимог, які йому підвідомчі. Якщо жодної такої вимоги не залишилося, провадження у справі закривається в цілому. Зазначену процесуальну дію суд повинен оформити ухвалою, яка постановляється в нарадчій кімнаті та викладається окремим документом. Ухвалу може бути оскаржено.

Наприклад, у порядку окремого провадження розглядалась заява про встановлення факту родинних відносин з метою отримання спадщини. Під час розгляду цієї справи виник спір про право, а саме - про розподіл спадкового майна. Отож після виникнення спору про право та залишення заяви про встановлення юридичного факту без розгляду, заінтересовані особи звернулися з позовом про розподіл спадкового майна та одночасно у цьому ж провадженні встановлюється факт родинних відносин.

Гість, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 17
0  
Користувачів 206
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?