Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Економіка (Лекції)


Тема 10.

Макроекономічна структура національної економіки


1. Показники обсягу національного виробництва

2. Показники рівня зайнятості й цін

3. Показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків

4. Показники розподілу доходів та рівня життя

 


 

1. Показники обсягу національного виробництва


Mакроекономіка досліджує усю сукупність економічних суб'єктів, тобто національну економіку в цілому. В національній економіці виробництво життєвих благ, що задовольняють потреби людей, відбувається в межах організаційного механізму, який називається економічною системою.

Макроекономіка вивчає ефективність функціонування економічної системи.

Maкроекономіка досліджує чотири основні сфери національної економіки — сфери виробництва, зайнятості, цін та зовнішньоекономічних відносин.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) вимірює ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, як правило, року.

Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах, називається номінальним ВВП

Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП.

Валовий внутрішній продукт, що відповідає природній нормі безробіття, називають природним ВВП. За природної норми безробіття темп інфляції залишається практично сталим.

Різницю між природним і фактичним ВВП називають ВВП-розривом.

Валовий внутрішній продукт обчислюють трьома методами:

1) як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками — метод кінцевого використання);

2) як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами — розподільний метод);

3) як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями — виробничий метод).

Для визначення ВВП за видатками підсумовують усі види видатків на кінцеві товари і послуги — споживчі видатки населення, інвестиційні видатки фірм, державні закупівлі товарів і послуг та чистий експорт.

Чистий експорт — це сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і послуги (експорт) перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги (імпорт).

За другим методом ВВП обчислюють за доходами, отриманими від виробництва продукції. Такими доходами є: заробітна плата найманих працівниківрентапроцентприбуток. ВВП як сума доходів містить іще два види виплат, що не є доходом: непрямі податки на бізнес та амортизаційні відрахування.

Існує низка взаємопов'язаних національних рахунків, які обчислюють на основі ВВП:

Валовий національний продукт (ВНП) — це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, незалежно від того, де використовувались ці фактори — в країні чи за кордоном.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це валовий внутрішній продукт, скоригований на суму амортизаційних відрахувань:

Національний дохід (НД) — це весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються — у власній країні чи за кордоном.

У вітчизняній практиці національний дохід досі поділяють на фонд споживання і фонд нагромадження.


 

2. Показники рівня зайнятості й цін


Другою важливою сферою макроекономіки є сфера зайнятості.

Причини безробіття.

1. Глибокі структурні зрушення в економіці.

2. Спади і кризи в економіці.

3. Зміни в демографічній структурі населення.

4. Нерівномірне розміщення продуктивних сил.

5. Упровадження нових технологій.

6. Сезонні коливання рівня виробництва окремих галузей економіки.

Найчастіше рівень зайнятості в національній економіці характеризують за допомогою показника рівня безробіття.

Для обчислення цього показника все населення країни у вiцi вiд 16 рокiв подiляють на три групи:

а) зайнятi;

б) безробiтнi;

в) тi, що не входять до робочоi сили.

Безробітні  це особи, що не мають роботи, але активно її шукають;до безробітних належать ті, хто тимчасово увільнений від роботи і чекає на виклик на роботу.

Зайняті та безробітні становлять робочу силу країни або економічно активне населення.

Відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили називають рівнем безробіття

Коефіцієнт участі в робочій силі. Його обчислюють як відношення робочої сили до дорослого населення країни.

Рівень зайнятості = зайняті/ доросле населення х 100%.

Існує 3 види безробіття:

Фрикційне безробіття пов'язане з постійним рухом населення між регіонами й видами праці, а також із певними стадіями життя людей.

Структурне (технологічне) безробіття виникає тоді, коли пропозиція робочої сили і попит на неї не збігаються. Така невідповідність найчастіше виникає внаслідок змін у структурі споживчого попиту.

У фрикційно безробітних є навички, які можна продати, тоді як структурно безробітні працівники не можуть отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання, а часом і зміни місця проживання. Фрикційне безробіття є короткостроковим, а структурне безробіття — тривалішим.

Циклічне (сезонне) безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу, яка характеризується недостатністю сукупних видатків.

Повна зайнятість досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю.

Рівень безробіття за повної зайнятості називають природною нормою безробіття.

Сфера цін є третьою сферою макроекономіки.

Індекс споживчих цін обчислюється як відношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг (споживчого кошика) в поточному періоді та сукупною ціною споживчого кошика в базовому періоді.

Основними товарними групами у споживчому кошику є продукти харчування, одяг, житло, транспортні послуги, освіта, книги, медичні послуги, предмети особистої гігієни тощо.

Дефлятор ВВП — це відношення номінального ВВП до реального. Темп зростання реального ВВП Темп зростання номінального ВВП - дефлятор ВВП.

Зведення номінального ВВП до реального відбувається шляхом інфлювання та дефлювання. Якщо дефлятор ВВП більший за одиницю, то зведення номінального ВВП до реального називають дефлюванням. Дефлювання — це зменшення номінального ВВП до розмірів реального. Якщо дефлятор ВВП менший за одиницю, то зведення номінального ВВП до реального називають інфлюванням. Інфлювання — це збільшення номінального ВВП до розмірів реального.

 


3. Показники сфери зовнішньоекономічних зв'язків


Платіжний баланс — це систематизований запис усіх міжнародних операцій резидентів країни з нерезидентами за певний проміжок часу, як правило, за рік

Він містить стандартні компоненти, які передбачає методика його обчислення, рекомендована МВФ. Складаючи платіжний баланс, розрізняють реальні і фінансові потоки. Рух товарів, послуг, матеріальних або інших не фінансових активів називають реальними потоками.

Рух вимог та зобов'язань, що виникають у зв 'язку з рухом реальних потоків, називають фінансовими потоками і відображають на рахунку капіталу та фінансів.

Платіжний баланс складається з двох підрозділів — дебету і кредиту. Для складання платіжного балансу використовують метод подвійного бухгалтерського запису. Суть цього методу полягає в тому, що кожна операція має два записи. Один з них реєструється як кредит із додатним знаком, інший — як дебет із від'ємним знаком. Тому платіжний баланс — сума дебету і кредиту — дорівнює нулю.

 


4. Показники розподілу доходів та рівня життя


Розподіл доходів між власниками факторів виробництва називають функціональним розподілом доходів. Родинний розподіл доходів - розподіл між окремими домогосподарствами.

Доходи домогосподарств, або особисті доходи, — це сума грошових коштів та продуктів, отриманих або вироблених домогосподарствами за певний період часу, як правило, за рік.

Усі грошові доходи, отримані домогосподарствами, без урахування оподаткування і зміни цін називають номінальними особистими доходами. Якщо з номінальних особистих доходів вирахувати особисті податки, отримаємо номінальні використовувані доходи.

Домогосподарства спрямовують свій використовуваний дохід на споживання і особисте заощадження.

Реальні доходи характеризують номінальні доходи з урахуванням зміни роздрібних цін і тарифів.


Категорія: Економіка (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter