Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Педагогіка (Шпаргалки)


Естетичне виховання у цілісному навчально-виховному процесі. Сутність задачі та функції естетичного виховання. Критерії естетичної вихованості


Естетичне виховання - це цілеспрямований процес формування в учнів здатності сприймати, відчувати, оцінювати естетичні явища в житті, природі, мистецтві, посильно створювати прекрасне, жити і творити «за законами краси».

Предметом естетичного вихованки є естетичне ставлення до навколишньої дійсності: праці, природи, мистецтва, поведінки тощо.

Естетичне виховання включає в себе естетичний розвиток дитини організований процес формування естетичного сприймання, емоційного переживання, образного мислення, естетичних потреб. Естетичний розвиток учнів здійснюється за допомогою системи естетичного виховання. Основою цієї системи є вплив засобами мистецтва, на ґрунті якого здійснюється художнє виховання школярів. У свою чергу художнє виховання як органічна частина естетичного виховання - це цілеспрямований процес формування в учнів ставлення до мистецтва та художньо-творчої діяльності.

Специфіка естетичного виховання полягає в тому, що воно насамперед спрямоване на розвиток та збагачення емоційно-чуттєвої сфери дитини.

Учням потрібно прищеплювати любо до прекрасного в природі, творах мистецтва, формувати в них уміння спостерігати, розуміти й оцінювати прекрасне у вчинках людей (мужність, скромність, чуйність, доброта, чесність тощо), розвивати інтерес до творчої діяльності, бажання брати участь в інсценівках, у хоровому співі, танцях, організації виставок, концертів тощо.

Завдання естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб сформувати в учнів певну інтелектуальну та емоційну чуйність щодо об'єктів естетичного сприймання та надати їм низку відповідних навичок, але й у тому, щоб виховати в них певні естетичні потреби. На момент закінчення школи в учнів має бути сформована потреба читати художню літературу, відвідувати музеї, кінотеатри, театри, слухати музику, насолоджуватися красою природи..., бути завжди охайними, просто й красиво одягненим.

Естетичне виховання тісно пов'язується з розумовим, моральним, фізичним, трудовим вихованням і виконує пізнавальну, корекційно-розвиткову та виховну функції.

Пізнавальна функція естетичного виховання полягає у формуванні активізації і спеціальній спрямованості інтелектуальної діяльності учнів на оволодіння елементарними художньо-естетичними знаннями та уміннями: осягати замисел, закладений автором у творі мистецтва, вичленовувати в змісті художнього твору суттєві ознаки, розуміти значення основних засобів виразності, встановлювати логічні зв'язки між формою і змістом художнього образу, порівнювати твори мистецтва.

Корекцїйно-розвиткова функція естетичного виховання передбачає використання його засобів з метою удосконалення вищих психічних функцій, вироблення їх усвідомленості та довільності. Функція включає відпрацювання й корекцію довільної уваги, образної та логічної пам'яті, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфери особистості.

Виховна функція реалізується через усвідомлене сприймання дійсності й мистецтва та формування морально-естетичного ставлення до них на основі переживання почуття прекрасного. Натхнуте розумом, це почуття набуває більшого впливу на свідомість та поведінку школярів, підштовхує до побудови власного життя за законами краси, викликає неприйняття всього негарного, потворного, негативного в житті.

Естетична вихованість людини немислима без розвиненого художнього смаку, здатності відчуття і оцінки досконалості або недосконалості, єдності чи протилежності змісту і форми в мистецтві і житті. Важливою ознакою естетичної вихованості є сформоване вміння милуватися красою, досконалими явищами в мистецтві і житті. Нерідко діти в картинних галереях і на виставках побіжно переглядають картини, записують у блокнотах імена художників, короткий зміст твору, швидко переходячи від одного полотна до іншого. Ніщо не викликає їх здивування, не змушує зупинитися, помилуватися і насолодитися естетичним почуттям. Побіжне знайомство з шедеврами живопису, музики, літератури, кіно виключає зі спілкування з мистецтвом головний елемент естетичного ставлення - милування.

Естетична вихованість характеризується здатністю до глибокого переживання естетичних почуттів. Виникнення у дитини піднесених переживань і духовної насолоди при зустрічі з прекрасним; почуття відрази від зіткнення з потворним; почуття гумору, іронії, сарказму від спілкування з комічним; почуттів гніву, страху, жаху, жалю, породжуваних трагічним, все це ознаки її справжньої естетичної розвиненості і вихованості.


Категорія: Педагогіка (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter