Сутність політичної етики. Основні проблеми політичної етики

Гуманістичний вимір політики

Сутність політичної етики. Основні проблеми політичної етики

Етика не може не включати до свого предмета моральні аспекти політичної поведінки і політичної взаємодії, водночас не менш очевидним є прагнення політики поставити під свій контроль сферу моралі, зробити її інструментом реалізації політичних інтересів. З огляду на це виникає потреба введення в політологічний обіг терміна «політична етика». Взагалі під етикою ми розуміємо науку, що вивчає моральні відносини і моральну свідомість. Термін «політична етика» об’єднує в собі моральні цінності й норми, що безпосередньо стосуються політичних інститутів, відносин, політичної діяльності та світоглядних параметрів суспільства. Політична етика, по суті, є певною неюридичною, проте нормативною основою політичної діяльності.

Це порівняно молода наука, яка піднімає важливі полемічні питання, від яких залежить і доля суспільства в цілому, і життя кожної окремої людини. Політична етика вивчає вплив на політику моральних принципів, норм і уявлень людей, вона торкається таких фундаментальних суспільних проблем, як права людини і громадянина, справедливий соціальний устрій суспільства загалом і держави зокрема, раціональне співвідношення свободи, рівності й справедливості, проблеми справедливості у відносинах між державами тощо.

Політична етика як наука включає до свого предмету моральні цінності та норми, що стосуються сфери політики, етичні аспекти політичних дій і рішень. У широкому розумінні етична проблематика політики охоплює питання відносин між суспільством і особистістю, між соціальними групами й суспільними рухами, між окремими громадянами щодо відстоювання власних політичних поглядів тощо. Разом з цим існує політична етика у вузькому розумінні. Власне кажучи, це прикладна, професійна етика, яка стосується, наприклад, парламентської поведінки, виборчої боротьби. Саме політична етика у вузькому розумінні примушує державних діячів та політиків співвідносити свої вчинки не тільки з положеннями чинного законодавства, а й з моральними принципами і нормами.

Отже, політична етика — це суміжна наукова галузь на перетинанні загальної етики і політології, яка досліджує моральні засади політики і влади (у широкому розумінні) та професійну етику суб’єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні). Оскільки політична етика - одна із галузей загальної етики, то і предмет політичної етики є складовою предмету етики як науки. Предметом етики є мораль, тому предметом політичної етики доцільно вважати політичну мораль, а точніше - взаємодію політики й моралі. Тобто, предмет політичної етики виникає на перетинанні політики і моралі як двох сфер суспільної свідомості.

Гуманістичний вимір політики

Принцип гуманізму передбачає ставлення до людини як до найвищої цінності, повага гідності кожної особистості, її права на життя, вільний розвиток, реалізацію своїх здібностей і прагнення до щастя. Гуманізм передбачає визнання усіх засадничих прав людини, стверджує благо особистості як вищий критерій оцінки будь-якої суспільної діяльності.

Це універсальний, планетарний принцип. Він не розділяє людей за національною, класовою, релігійною, кровною або якою-небудь іншою подібною ознакою і вимагає шанобливого ставлення до будь-якого представника людського роду, а також надання допомоги слабким або страждаючим від лих людям, наприклад біженцям, голодуючим.

Гуманізм у політиці виражається в формах її організації, цілях і змісті, а також в засобах політичної діяльності. В сучасних умовах найбільш гуманною формою організації політики є демократична політична система, що базується на визнанні свободи і рівноправності всіх громадян, підконтрольності влади населенню, повазі гідності і прав людини.

Стосовно цілям і змісту політики гуманізм проявляється в її спрямованості на реалізацію інтересів людини, підвищення добробуту і поліпшення умов життя населення, зміцнення соціальної справедливості та миру в державі і на планеті в цілому. З цієї точки зору найбільш гуманною є політика, що забезпечує найкращі умови для задоволення потреб і вільного розвитку особистості.

Гуманізм в засобах проявляється в усуненні найбільш жорстоких, варварських форм політичного протиборства: воєн, застосування зброї масового знищення: ядерної, хімічної, бактеріологічної тощо, у забороні катувань та інших засобів, що руйнують особистість або принижують людську гідність, а також у відмові від духовного насильства - маніпулювання свідомістю і поведінкою людей за допомогою спеціальних методів обману.

Принцип гуманізму має як внутрішньодержавний, так і міжнародний зміст.

На міжнародній арені він проявляється в боротьбі за мир і його зміцнення, у створенні міжнародних відносин і світового порядку, заснованих на справедливості і повазі до людини. Це передбачає, зокрема, визнання права народу на вільний вибір державного та громадського ладу, на незалежність і створення самостійної держави, рівноправності держав, невтручання у внутрішні справи один одного, відмова від застосування сили для вирішення спірних міждержавних питань, розвиток взаємовигідного співробітництва і зміцнення дружби між народами і т.д.