Пошук по сайту

Звіт про виконання бюджету


Звіт про виконання бюджету


Четвертою, завершальною стадією бюджетного процесу є підго­товка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Так, відповідно до ст. 58 Бюджетного кодексу України звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність. Фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бух­галтерського обліку. Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації.

Зведення, складання та подання звітності про виконання Держав­ного бюджету України здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслу­говування бюджетних коштів. Така звітність є оперативною, місячною, квартальною та річною. Наприклад, місячна звітність про виконання Державного бюджету України надається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабі­нету Міністрів України, Рахунковій палаті та Мінфіну України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Річний звіт Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді Укра­їни, Президенту України та Рахунковій палаті не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним. Він містить такі частини:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти про виконання показників за формою додатків до закону про Державний бюджет України);

3) звіт про фінансові результати виконання Державного бюджету України;

4) звіт про рух грошових коштів;

5) звіт про власний капітал;

6) інформацію про виконання захищених видатків Державного бюджету України;

7) звіт про бюджетну заборгованість;

8) звіт про використання коштів з резервного фонду державного бюджету;

8) звіт про використання коштів державного фонду регіонального розвитку;

9) звіт про стан державного боргу і гарантованого державою боргу;

10) звіт про прострочену заборгованість суб’єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні гарантії;

11) звіт про платежі з виконання державою гарантійних зобов’язань; зведені показники звітів про виконання бюджетів;

12) інформацію про виконання місцевих бюджетів, включаючи інформацію про стан місцевих боргів та гарантованих відповідно Ав­тономною Республікою Крим, територіальними громадами боргів і про надані місцеві гарантії;

13) інформацію про здійснені операції з управління державним боргом;

14) інформацію про надані державні гарантії;

15) інформацію про досягнення запланованої мети, завдань та ре­зультативних показників головними розпорядниками коштів держав­ного бюджету в межах бюджетних програм;

16) інформацію про виконання текстових статей закону про Дер­жавний бюджет України;

17) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необ­хідною для пояснення звіту.

Цей звіт протягом двох тижнів аналізує Рахункова палата. У ході такого розгляду використовуються звітні та інформаційно-аналітичні дані Мінфіну, Міністерства економіки, Державної податкової адміні­страції, Державної митної служби, Державного комітету статистики, Фонду державного майна, Нацбанку тощо.

Результатом такого аналізу є висновок щодо використання коштів Державного бюджету. Його зміст зазвичай такий. Зокрема, вказується, чи створило економічне зростання у поточному році передумови для уточнення планових параметрів Державного бюджету; чи збільшуєть­ся або зменшується річний обсяг ресурсів та витрат Державного бю­джету; який загальний обсяг фінансових ресурсів Державного бюдже­ту (в тому числі який залишок бюджетних коштів на початок року, доходи, надходження коштів від повернення кредитів, надходження для фінансування Державного бюджету); скільки становлять витрати Державного бюджету (в тому числі видатки, надання кредитів, пога­шення державного боргу); яка сума залишку коштів і чи збільшилася або зменшилася вона з початку року. Обов’язково вказуються про­блеми, які залишилися нерозв’язаними (наприклад, щодо обсягів не­відшкодованих сум податку на додану вартість; забезпечення голов­ними розпорядниками бюджетних коштів розподілу одержаних асиг­нувань, результатом чого стало непроведення запланованих видатків за окремими бюджетними програмами; нарощування простроченої заборгованості перед Державним бюджетом за кредитами, залученими Результатом такого аналізу є висновок щодо використання коштів Державного бюджету. Його зміст зазвичай такий. Зокрема, вказується, чи створило економічне зростання у поточному році передумови для уточнення планових параметрів Державного бюджету; чи збільшуєть­ся або зменшується річний обсяг ресурсів та витрат Державного бю­джету; який загальний обсяг фінансових ресурсів Державного бюдже­ту (в тому числі який залишок бюджетних коштів на початок року, доходи, надходження коштів від повернення кредитів, надходження для фінансування Державного бюджету); скільки становлять витрати Державного бюджету (в тому числі видатки, надання кредитів, пога­шення державного боргу); яка сума залишку коштів і чи збільшилася або зменшилася вона з початку року. Обов’язково вказуються про­блеми, які залишилися нерозв’язаними (наприклад, щодо обсягів не­відшкодованих сум податку на додану вартість; забезпечення голов­ними розпорядниками бюджетних коштів розподілу одержаних асиг­нувань, результатом чого стало непроведення запланованих видатків за окремими бюджетними програмами; нарощування простроченої заборгованості перед Державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та ін). Резюмується, чи вжито урядом усіх необхідних заходів для належного виконання бюджету.

Після цього звіти з відповідними висновками передаються до ВРУ, яка їх розглядає і ухвалює певні рішення.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
3  
Користувачів 249
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?