Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Історія держави і права зар-х країн (Шпаргалки)


Розвиток кримінального права і процесу в Бразилії


Принципи буржуазного кримінального права і процесу стали формуватися в Бразилії відразу після проголошення незалежності. Спеціальний декрет від 23 травня 1822 р. скасував катування, а Конституція 1824 р. визнала такі буржуазні ідеї в кримінальному праві, як розмірність тяжкості злочину і покарання, рівність перед кримінальним законом та ін. В Конституції заборонялися покарання, що широко застосовувалися у колоніальну епоху, – конфіскація майна, залізний нашийник, виставлення у ганебного стовпу та ін. Кримінальний кодекс Бразилії 1830 р. став першим Кримінальним кодексом на континенті. У ньому простежується вплив Кримінального кодексу Наполеона 1810 р.

Важливий етап в розвитку бразильського кримінального права пов'язано із прийняттям Кримінального кодексу Бразилії 1890 р., що зазнав впливу ліберального Кримінального кодексу Італії 1889 р. Прийнятий в обставинах зростання демократичних тенденцій в країні і повалення монархії, він скасував смертну кару, скасував безстрокові та ганебні покарання, спростив систему покарань. Цей Кодекс відмовився також від одиночного тюремного ув'язнення і посилив значення виправних елементів у тюремній системі.

Діючий на даний час Кримінальний кодекс 1940 р., засновуючись на концепціях "неокласичного" напряму, також сприйняв позитивістські концепції та ідеї "небезпечного стану" особистості. Багато положень цих цього кодексу були запозичені з італійського Кримінального кодексу 1930 р. У вирішенні питання про відповідальність осіб на перший план висуваються фактори, що пов'язані з небезпечністю особи, а саме вони в першу чергу визначають покарання, порядок та режим його відбування, рівно як той або інший захід безпеки. При цьому підвалини, згідно з якими призначаються заходи безпеки, настільки широкі та невизначені, що ці заходи можуть застосовуватися по суті без здійснення даною особою кримінально караної акції.

За своєю структурою Кримінальний кодекс Бразилії 1940 р. слідує звичайним зразкам країн континентального права. Він має Загальну та Особливу частину, що діляться на глави. Більшість статей Загальної частини присвячені системі покарань та їх окремим видам, призначенню покарань та заходів безпеки. Особлива частина розрізняє злочини проти особистості, власності, суспільного добробуту та ін.

Однією із відмітних рис Кримінального кодексу Бразилії є те, що відповідальність за дії, що визнаються злочинами проти національної безпеки, встановлюються не нормами Кримінального кодексу, а окремим законом. Закон про національну безпеку 1978 р. містить як загальні норми, що стосується караності подібного роду діянь (ст. 1-5), так і значне число норм про караність тих чи інший діянь, що відносяться до числа державних злочинів (ст.6-51).

Крім того, в Бразилії діє Закон про кримінально карані порушення 1941 р., що регламентує відповідальність за інші, окрім злочинів, кримінально карані діяння (карані в кримінальному порядку порушення).

Для кримінального права Бразилії, як і багатьох країн Латинської Америки, характерно негативне ставлення до смертної кари як виду покарання. Згідно Конституції 1988 р. смертна кара заборонена, за виключенням воєнного стану. Останній смертний вирок, що винесений судом, було виконано в 1855 р., коли за вбивство стратили чоловіка, який із часом був визнаний невинним. У зв'язку із занепокоєнням громадськості із приводу цього випадку смертні вироки систематично замінювалися довічним тюремним ув'язненням, а в 1890 р. смертна кара була виключена із Кримінального кодексу Бразилії.

У ХХ ст. смертна кара двічі відновлювалася – в період 1937-1945 рр. і 1969-1979 рр. – для насильницьких злочинів, що чинилися за політичними мотивами. Однак у ці періоди не було винесено жодного смертного вироку: воєнні диктатури віддавали перевагу знищенню своїх супротивників без суду та слідства.

Конституція 1988 р. передбачає, що в якості видів покарання законом мають бути передбачені: позбавлення або обмеження свободи; втрата майна (конфіскація); штрафи; альтернативний громадський обов'язок; припинення або скасування прав. Водночас Конституція забороняє каторжні роботи, вислання. а також будь-які пожиттєві та жорстокі покарання.

Кримінальний процес у Бразилії регулюється нормами Конституції 1988 р. і Кримінально-процесуальним кодексом 1941 р. Основний Закон містить значну кількість положень кримінально-процесуального характеру, намагаючись на конституційному рівні максимально забезпечити права і свободи особистості.

Конституція закріплює деякі принципи кримінального процесу: змагальність, суд присяжних, право обвинуваченого на захист, окремі гарантії, пов'язані із здійсненням правосуддя (хабеас корпус, хабеас дата, судові накази та ін.).

Арешт може бути проведено лише на основі судового рішення, а не за поліцейським розсудом (як було раніше), за виключенням захоплення на місці злочину, а також воєнного проступку і серйозного військового злочину, встановленого законом. Арештований має бути проінформований про свої права, серед яких право зберігати мовчання і право запросити авдоката. Незаконний арешт може бути оскаржений в суді.

Згідно Конституції нікто не може бути поміщений в тюрьму і утримуватися в неї, якщо закон дозволяє відпускати під заставу або поруку. Звільнення під заставу не затосовується до звинувачених у наступних злочинах: расизм, застосування катувань, незаконне перевезення наркотиків, тероризм, дія цивільних та воєнних збройних угрупувань, що спрямовані проти конституційного порядку та демократії.

На практиці конституційні гарантії дотримуються погано, чому сприяють крайньо тяжкі соціально-кримінологічні умови Бразилії (злидні та безгамотність значної частки населення, надвичайно високий рівень безпритульності, злочинності, коррупції). Згідно існуючим правилам люди із різним соціальним статусом мають утримуватися від вартою в окремих камерах (за основу офіційно взято рівень освіти).

Таким чином, Кримінальний кодекс Бразилії 1830 р. став першим Кримінальним кодексом на континенті. В 1940 р. було прийнято новий Кримінальний кодекс, в 1941 р. – Кримінально-процесуальний кодекс Бразилії.


Категорія: Історія держави і права зар-х країн (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter