Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Історія держави і права зар-х країн (Шпаргалки)


Судова система Бразилії


Бразильська Конституція регулює організацію і компетенцію судів більш детально, аніж будь-яка інша конституція у світі. Судова влада є незалежною гілкою і діє на засадах адміністративної і фінансової автономії. Суди фінансуються по особливій статті бюджету, засоби в межах цієї статті розподіляють самі судові органи. Всі вони незалежні і підпорядковуються тільки закону.

В Бразилії існують дві судові системи – федеральна і штатів, проте вони централізовані. Згідно Конституції (ст.92) органами судової влади в Бразилії є: Федеральний Верховний суд; Вищий суд правосуддя; федеральні регіональні суди і федеральні судді; трудові суди і трудові судді; виборчі суди і виборчі судді; воєнні суди і воєнні судді; суди і судді штатів, федерального округу і територій. Всі суди в країні поділяються на загальні і спеціалізовані. Із вищевказаних до спеціальних відносяться трудові, виборчі і воєнні суди.

Вищим органом в судовій системі є Федеральний Верховний Суд, що включає 11 членів, які призначаються Президентом Республіки за погодженням Федерального Сенату. Його головна функція – здійснення конституційного контролю щодо законів та інших актів Союзу і штатів. Правом оскарження у порядку конституційності наділені Президент Республіки, президіуми обидвох палат Національного конгресу, президіуми законодавчих зборів штатів, губернатори штатів, генеральний прокурор республіки, політичні партії, що представлені в Національному конгресі, профспілки або професійні національні асоціації. Федеральний Верховний суд розглядає суперечки між Союзом і штатами, Союзом і федеральним округом, штатами і округом. До його ведення відносяться також питання екстрадиції (видачі) злочинців, суперечки між іноземною державою, міжнародною організацією і федерацією, штатом, федеральним округом або територією, суперечки про підсудність.

Як перша інстанція, Федеральний Верховний суд розглядає справи про злочини, скоєні Президентом республіки, Віце-президентом, членами Конгресу, своїми суддями і генеральним прокурором Республіки; злочини, скоєні міністрами держави, членами вищих судів, Федерального Рахункового трибуналу і главами дипломатичних місій; справи про політичні злочини, а також деякі справи у порядку хабеас корпус та хабеас дата.

Як апеляційна інстанція Федеральний Верховний суд виносить рішення по звичайним апеляціям, що стосуються процедур хабеас корпус та хабеас дата, приписи нижчому суду і постанови про заборону, прийнятих вищими судами, а також політичним злочинам. По екстраординарним апеляціям він перевіряє рішення, прийняті судами першої або вищої інстанцій, якщо ці рішення, зокрема, суперачать положенням Конституції.

Конституція 1988 р. заснувала Вищий суд правосуддя, передавши йому частину повноважень, які раніше здійснював Федеральний Верховний суд. Члени цього трибуналу (кількістю 33) призначаються Президентом Республіки за згодою Сенату. Вищий суд правосуддя розглядає по першій інстанції кримінальні справи щодо губернаторів штатів і федерального округу, а також великої групи членів суду, включаючи членів трибуналів правосуддя штатів і федерального округу, членів рахункових трибуналів штатів і округу та інші справи при здійсненні процедури хабеас дата щодо актів міністрів штатів і власних рішень, а також при захисті прав громадян. Цей же суд розглядає справи про підсудність між федеральними трибуналами, між судовою і адміністративною владою федерації, він перевіряє кримінальні справи, що розглядалися федеральними судовими органами, і може анулювати рішення обласних судів (інколи повноваження Федерального Верховного суду і Вищого суду правосуддя пересікаються).

Регіональні суди здійснюють судову владу на територіях спеціальних округів. Вони розглядають по першій інстанції певні категорії справ, зокрема, що стосуються федеральних суддів і прокурорів, а також виступають як апеляційна інстанція. Регіональні суди формуються, принаймні у складі із 7 суддів, відібраних, по можливості, у відповідних регіонах і призначених Президентом Республіки.

Нижча інстанція федеральних округів – федеральні судді, що розглядають більшість кримінальних та цивільних справ по федеральним законам і законам штатів. Нарешті, найнижча ланка загальних судів складають професійні і непрофесійні федеральні судді у штатах (на кожний штат припадає один або декілька судових округів), що розглядають по першій інстанції незначні кримінальні та цивільні справи із можливістю апеляцій у суди першої інстанції. Закон про створення таких судів прийнято в 1995 р.

На федеральному рівні у Бразилії діє розвинута система спеціалізованих судів – трибунали і суди із трудових справ (Високий трудовий суд, регіональні трудові суди), деякі призначаються Президентом Республіки за згодою Сенату. Діє особлива система виборчої юстиції: Високий суд виборчої юстиції, члени якого призначаються (по часткам) Федеральним Верховним Судом, Президентом і Вищим судом правосуддя, регіональні виборі суди і судді виборчих судів, нарешті, ради виборців як найнижча ланка; існують воєнні суди – Високий воєнний суд, що призначається Президентом за згодою Сенату, регіональні воєнні суди та судді.

Судові системи штатів. До числа загальних судів штатів входять суди правосуддя, суди першої інстанції, суди присяжних, мирові судді; до числа спеціальних – трибунал і судді із воєнних справ, трудові суди та ін. Мирові суди формуються із громадян, що обираються прямим, загальним і таємним голосування на 4 роки, із повноваженням здійснювати укладення шлюбів, вирішувати спори та здійснювати функції примирення неюридичного характеру.

Федеральний Верховний суд, інші вищі суди (в тому числі спеціальні) вправі змінювати кількість нижчих судів і число їх членів. Адміністративні і дисциплінарні питання судового корпусу вирішує особливий орган – магістратура.

Суддями і прокурорами можуть бути призначені особи, що мають 10-річний стаж юридичної практики. Посада федерального судді заміщується у порядку публічного конкурсу, в якому приймає участь організація адвокатів Бразилії.

Конституція закріплює за суддями право на довічне перебування на посаді після 2-х років роботи, а протягом цього періоду відсторонення від посади може статися тільки після остаточного рішення суду, що не підлягає перегляду, в якому вони працюють. Відставка судді із повною виплатою обов'язкова при недієздатності або досягненні 70-ти років і добровільна при стажі 30 років (після 5 років фактичної діяльності в якості судді). Відсторонення або зміщення з посади і відставка суддів заради громадських інтересів здійснюється рішенням, прийнятим 2/3 голосів відповідного суду, із забезпеченням можливості захищатися.


Категорія: Історія держави і права зар-х країн (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter