Спроби ліквідації кріпосного права в першій половині XIX ст.


Спроби ліквідації кріпосного права в першій половині XIX ст.


Кріпосницький лад гальмував подальший економічний розвиток Росії. Багато імператорів розуміли це і робили спроби якщо не ліквідації, то хоча б часткового обмеження кріпацтва. Вперше проблема кріпосного права стала предметом дискусій за царювання Катерини II. Однак тоді, далі філософських міркувань про корисність селянської праці для держави, справа не пішла. На початку XIX ст. держава була змушена дозволити розбагатілим селянам покупатися на волю.

У 1803 р. був прийнятий указ «Указ про вільних хліборобів». За цим указом поміщики отримали право (але не були зобов’язані) «відпускати» своїх селян на волю з наділенням землею за встановлений поміщиком дуже високий викуп, причому угоди затверджувалися царем. У 1842 р з’явився указ «Про зобов’язаних селян», який надав поміщикам право звільняти селян без землі. При цьому поміщики могли надавати селянам землю в користування, за що останні повинні були нести певні за договором повинності. Такі селяни називалися «зобов’язаними», поміщики зберігали над ними «право суду і розправи в проступках і маловажних злочинах». За цими двома указами було звільнено незначну кількість селян (біля 70 тис. душ чоловічої статі). Масові антифеодальні виступи селян Прибалтики змусили царський уряд дещо обмежити тут сваволю баронів і видати в 1804 р. указ, за яким селяни вважалися прикріпленими до землі, а не до поміщиків, і їх було заборонено продавати без землі. Згодом (1816-1819 рр.) Олександр I змушений був звільнити від кріпацтва селян Естляндської, Ліфляндської і Курляндської губерній без землі. Вільні, але пограбовані селяни потрапили в економічну залежність до своїх колишніх поміщиків і змушені були користуватися їх землею за несення повинностей.

Таким чином, відносно кріпосних селян, у першій половині XIX ст. були зроблені наступні заходи:

1) намічений правовий механізм звільнення від кріпосної залежності (надалі елементи цього механізму були використані при проведенні селянської реформи 1861 р).

2) була ліквідована кріпосна залежність прибалтійських селян


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
0  
Всього коментарів 10
0  
Користувачів 69
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?