Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення


Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення


На початку ХХ століття Росія була аграрно-індустріальною державою і входила в п’ятірку провідних країн світу по загальному рівню промислового виробництва. Після економічної кризи і поразки в російсько-японській війні в січні 1905 року почалася Перша російська революція.

Перша буржуазна революція в Росії розпочалася з розстрілу робіт­ничої демонстрації у Петербурзі 9(22) січня 1905 р. Навесні 1905 р. в Іваново-Вознесенську та деяких містах Уралу виникли перші Ради робітничих депутатів, у момент найвищого піднесення революції у листопаді - грудні того ж року їх налічуватиметься біля 50. Ради мали свої виконавчі органи та робочі комісії (страйкову, фінансову, видавничу, продовольчу, озброєнь, робітничої міліції тощо). Пізніше більшовицька партія в особі Володимира Леніна-Ульянова оголосить ці ради прообразом майбутньої «робітничо-селянської» державної організації. Всеросійський політичний страйк у жовтні 1905 р. вимусив царизм до маневру. Так, російський імператор Микола ІІ змушений був підписати Маніфест «Про удосконалення державного порядку», який увійшов в історію як Маніфест 17 жовтня 1905 р.

З метою зменшення політичної напруженості у суспільс­тві царський Маніфест 17 жовтня 1905 р. проголосив створення орга­ну народного представництва - Державної думи, гарантувалися міні­мальні буржуазні політичні свободи. Наляканий революцією цар обіцяв дарувати народові «непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зібрань і союзів», створити законодавчу думу і залучити до виборів у неї «ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав». Положення ст. 3 Маніфесту встановлюва­ло «непорушне правило про недійсність будь-якого закону, не схва­леного Державною думою, і про надання обраним народом представ­никам права контролю за діяльністю всіх органів влади». Разом із тим виборчий закон 11 грудня 1905 р. уводив куріальну систему виборів: один виборщик від землевласницької (поміщицької) курії представ­ляв 2 тис. чоловік, від селянської - 30 тис., від робітничої - 90 тис. чоловік.

Політичне значення Маніфесту виражалося у тому, що він фактично закладував основи парламентської монархії в Росії. Юридичне значення Маніфесту виражалося в його статусі. Він належав до законів, які ми тепер називаємо конституційними.

Маніфест виконав свою основну роль як політичного документа, покликаного активізувати сили, що прагнуть до встановлення

порядку на буржуазних принципах. Говорячи про політичне і юридичне значення Маніфесту, слід вказати, що з реалізацією декларацій, проголошених в ньому, справа йшла досить складно. Повною мірою вони, звичайно ж, реалізовані не були, більше того, в умовах спаду революції безсоромно зневажалися.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4285
0  
Всього коментарів 2
0  
Користувачів 11
Наші партнери
Оновлення new
  • Поняття злочину
  • Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Поняття злочину в кримінальному законі є універсальною і фундаментальною категорією :
  • Принципи чинності закону України про кримінальну відповідальність
  • Притягнення до кримінально-правової відповідальності певними державними органами в Україні здійснюється на основі кількох принципів, зокрема: 
  • 24 травня відбудеться ЗНО з української мови та літератури
  • Як повідоляє Український центр оцінювання якості освіти: «допуск абітурієнтів до пункту тестування триватиме з 10:15 до 10:50, початок зовнішнього
  • Умови застосування видачі або передачі злочинця
  • Підставою видачі  є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке відповідно до законодавства України та законодавства запитуючої держави є
  • Універсальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Космополітичний (універсальний ) принцип передбачають поширення чинності кримінального законодавства України на суспільно небезпечні діяння, вчинені
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?