Утворення СРСР: юридичний зміст, значення


Утворення СРСР: юридичний зміст, значення


В ході громадянської війни суверенні радянські соціалістичні республіки встановлюють між собою тісні зв’язки, що мають федеративний характер.

1 червня 1919 р. ВЦВК видав Декрет «Про об’єднання Радянських Республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби зі світовим імперіалізмом». Своєрідність зазначеного акта виражалася в тому, що, будучи за формою актом вищого органу державної влади РРФСР - Всеросійського ЦВК, - він, по суті, був договором між республіками. У Декреті вказувалося на необхідність об’єднання військової організації і військового командування, рад народного господарства, залізниць, фінансів і комісаріатів праці Росії, України, Латвії, Литви та Білорусі, з тим, щоб державне керівництво цими галузями було зосереджено в руках єдиних органів.

Протягом 1920 -1921 рр. Російська Федерація уклала союзні договори та угоди з усіма незалежними радянськими соціалістичними республіками - Україною, Білорусією, Азербайджаном, Вірменією, Грузією. Ці акти закріплювали і оформляли зв’язки, що склалися в період громадянської війни у справі спільної оборони. Але разом з тим, тепер на перший план висувалося нове важливе завдання - відновлення народного господарства.

Розвиток федеративних відносин між незалежними радянськими республіками, створення ЗРФСР, становлення Російської Федерації підготували утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що завершило певний етап розвитку національно-державного будівництва в країні.

Серед причин утворення СРСР важливе місце займали також зовнішні чинники: загроза нової військової інтервенції, економічна ізоляція Радянської країни, спроби дипломатичного натиску Заходу на радянські республіки. До 1922 р. централізація керівництва обороною країни була в наявності. Певні успіхи були досягнуті і в об’єднанні республік по лінії дипломатичній і зовнішньоторговельній. Однак повної єдності тут поки що не було. А післявоєнна обстановка висувала на перший план саме цю вимогу.

Головною подією досліджуваного періоду було створення СРСР. Так, 30 грудня 1922 р. у Москві відкрився I з’їзд Рад Союзу РСР, що складався з представників РРФСР, України, Білорусії та Закавказзя. З’їзд затвердив Декларацію і Договір про утворення СРСР і вирішив передати їх на додатковий розгляд ЦВК союзних республік.

Декларація проголошувала утворення СРСР, характеризувла історичні умови, в яких відбувалася ця подія, визначала основні принципи об’єднання республік. Договір закріплював об’єднання РРФСР, УРСР, БРСР та ЗРФСР в одну союзну державу, визначав систему вищих органів влади та управління СРСР, основні риси взаємовідносин органів Союзу з органами республік, вирішував питання громадянства, бюджетних відносин, закріплював право виходу союзних республік із Союзу.

У договорі передбачалися широкі права Союзу Радянських Соціалістичних Республік. До компетенції Союзу були віднесені міжнародні відносини, в тому числі і зовнішньоекономічні, встановлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу, а також укладення концесійних договорів, керівництво транспортом і зв’язком, збройними силами, затвердження єдиного державного бюджету, формування монетної, грошової і кредитної систем, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків, загальних засад землеустрою та землекористування, користування надрами, лісами і водами по всій території Союзу, основ судоустрою і судочинства, а також цивільне і кримінальне законодавство, встановлення основних законів про працю, загальних засад народної освіти. До компетенції Союзу входило й основне законодавство в галузі союзного громадянства щодо прав іноземців, скасування постанов з’їздів Рад, центральних виконавчих комітетів і Рад народних комісарів союзних республік, що порушують союзний договір та деякі інші питання.

Утворення СРСР увінчало розвиток федеративних відносин незалежних радянських республік, що зародилися ще під час Жовтневої революції. Воно означало, що існуюче, досить недосконале за формою, федеративне об’єднання республік тепер перетворювалося в єдину могутню союзну державу.


Статистика
1  
Всього матеріалів 4284
0  
Всього коментарів 0
0  
Користувачів 26
Наші партнери
Оновлення new
  • Принципи чинності закону України про кримінальну відповідальність
  • Притягнення до кримінально-правової відповідальності певними державними органами в Україні здійснюється на основі кількох принципів, зокрема: 
  • 24 травня відбудеться ЗНО з української мови та літератури
  • Як повідоляє Український центр оцінювання якості освіти: «допуск абітурієнтів до пункту тестування триватиме з 10:15 до 10:50, початок зовнішнього
  • Умови застосування видачі або передачі злочинця
  • Підставою видачі  є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке відповідно до законодавства України та законодавства запитуючої держави є
  • Універсальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Космополітичний (універсальний ) принцип передбачають поширення чинності кримінального законодавства України на суспільно небезпечні діяння, вчинені
  • Реальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Реальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність засновується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, сутність
Коментарі
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?