Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Інформаційне право (Семінари)

1. Поняття та правові основи діяльності друкованих ЗМІ

2. Умови та порядок державної реєстрації друкованих ЗМІ

3. Правовий захист журналістів

4. Правові основи діяльності інформаційних агентств

 


1. Поняття та правові основи діяльності друкованих ЗМІ

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», в якому встановлені основні положення їх організації і діяльності відповідно до Конституції, Закону «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових договорів.

Так, статтею 34 Конституції України кожному громадянинові України незалежно від його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Також, частиною третьою статті 15 Конституції України встановлено, що цензура в Україні заборонена.

За ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформа­ції (пресу) в Україні”, під друкованими засобами масової інформа­ції (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжу­ються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Таким чином, основними характеристиками друкованих ЗМІ є:

періодичність видання (щонайменше один раз на рік);

постійна назва, що об'єднує всі випуски;

державна реєстрація як друкованого ЗМІ.

Відповідно під діяльністю друкованих засобів масової інформа­ції, цей Закон (ст. 6) визначає такі дії, як: збирання, творення, редагу­вання, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

При цьому продукцією друкованого ЗМІ с виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ.

Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України.

Законодавство визначає перелік суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ, кожен з яких має свій правовий статус і відповідно є носієм комплексу специфічних прав та обов'язків. До основних суб'єктів ді­яльності друкованих ЗМІ належать:

засновник (співзасновники) - особа, яка заснувала засіб масової інформації, або особи, які об'єдналися з мстою спільного заснування видання;

редактор (головний редактор) - керівник редакції, уповноважений на те засновником;

- редакція - установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засно­вника;

- журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одер­жує, створює і займається підготовкою інформації для друко­ваного засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займаєть­ся такою діяльністю за її уповноваженням;

- видавець - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друко­ваного засобу масової інформації на підставі пред'явлення за­сновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

- розповсюджувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розпо­всюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжу­ється, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого за­собу масової інформації.

Слід зазначити, що деякі суб'єкти діяльності друкованих ЗМІ мо­жуть одночасно поєднувати в одній особі функції декількох інших суб'єктів. Так, засновник або співзасновники друкованого ЗМІ може поєднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. А ре­дакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або співзасновником,видавцем, розповсюджувачем.

Однією з особливостействорення друкованих ЗМІ є достатньо широкий, порівняно з іншими видами ЗМІ, перелік осіб, які мають право виступати як засновники. Так, право на заснування друковано­го засобу масової інформації можуть мати:

громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивіль­ній дієздатності;

юридичні особи України та інших держав;

трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Юридичні особи можуть виступати як засновники друкованих ЗМІ навіть у випадках, коли цей вид діяльності не передбачений їх­німи статутами.

Законодавством установлено гарантії від монополізації дру­кованих засобів масової інформації, які реалізуються встановлен­ням обмежень щодо засновників загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних ЗМІ. Фізична або юридична особа не може бути засновником або співзасновником чи контролювати більше як 5 відсотків таких видань. 

 



2. Умови та порядок державної реєстрації друкованих ЗМІ

Друкований засіб масової інформації може бути виданий після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації визначаєть­ся Законом "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Укра­їні та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні.

Зокрема, здійснюєтьсяреєстрація друкованих ЗМІ:

загальнодержавної, регіональної та зарубіжної сфери розпо­всюдження - Міністерством юстиції;

місцевої сфери розповсюдження - Головним управлінням юс­тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Ки­єві та Севастополі.

У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової ін­формації мають бути зазначені:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержав­на. зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивіль­на правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками. договір з правонаступником, довіреність тощо).

Заява про реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається у місячний строк з дня її одержання реєструючим органом, який за результатами розгляду заяви приймає одне з таких рішень:

про державну реєстрацію;

про відмову в державній реєстрації;

про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію;

про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації).

За державну реєстрацію друкованих ЗМІ сплачується збір у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Державній реєстрації не підлягають:

1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;

2) інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;

3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.

Після оформлення реєструвальним органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію зареєстрованому друкованому ЗМІ присвоюються відповідний номер і серія, а заявнико­ві видається свідоцтво встановленого зразка. Після державної реєстра­ції друкованого ЗМІ його редакція набуває статусу юридичної особи.

Законодавство встановлює також певні вимоги до продукції друкованих засобів масової інформації, які стосуються вихідних даних та контрольних примірників видання.

За ст. 32 Закону "Про друковані засоби масової інформації (пре­су) в Україні”, у кожному випуску друкованого засобу масової інфор­мації мають бути вихідні дані:

1) назва видання;

2) засновник (співзасновники);

3) прізвище та ініціали редактора (головного редакто­ра);

4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ;

5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою;

6) тираж;

7) ціна або помітка "Безкоштовно”;

8) адреси редакції, видавця, друкарні;

9) се­рія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію;

10) ви­давець (співвидавці).

Законодавством забороняється розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних.

Ст. 33 цього Закону вимагає від редакції обов'язково безкоштов­но надсилати засновникові (співзасновникам) і реєструючому орга­ну контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування.

 

 


 

3. Правовий захист журналістів

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації.

Журналіст має право:

1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;

2) відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами;

3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;

4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів;

7) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів;

Журналіст зобов'язаний:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Так, статтею 171 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Такі діяння караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на термін до шести місяців, або обмеженням волі на термін до трьох років. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на термін до трьох років.

Статтею 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" встановлено відповідальність за посягання на життя і здоров'я журналіста, інші дії проти нього та відповідальність журналіста за завдану ним моральну (немайнову) шкоду.

Разом з цим відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких саме дій проти працівника правоохоронного органу.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

 


 

4. Правові основи діяльності інформаційних агентств

Законодавство України про інформаційні агентства складають Конституція України, закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" , "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну таємницю", цей ЗУ "Про інформаційні агенства”, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.

Відповідно до Закону України "Про інформаційні агентства" (ст. 1), це зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Свобода діяльності інформаційних агентств гарантується Конституцією України та чинним законодавством.

Забороняється цензура інформації, поширюваної інформаційними агентствами.

Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розголошувати дані, що становлять державну таємницю, або іншу інформацію з обмеженим доступом, крім випадків, визначених законом, закликати до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, підриву її безпеки, вести пропаганду війни, насильства і жорстокості, розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу, розповсюджувати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень

Інформаційні агентства не лише надають інфор­маційні послуги шляхом поширення інформаційної продукції, а й створюють власні інформаційні продукти. Адже, згідно зі ст. 5 цьо­го Закону, діяльність інформаційних агентств включає такі дії, як: збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продук­ції. При чому випуск і розповсюдження інформаційними агентства­ми власної продукції з метою отримання прибутку з погляду законодавства розглядається як підприємницька діяльність в інформа­ційній сфері.

Продукція інформаційного агентства - це матеріалізований ре­зультат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, дер­жави, і, як правило, є власністю агенства. Основними видами продук­ції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційних агентств розповсюджується за допо­могою засобів комунікації, до яких законодавство відносить: друко­вані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Інформаційне агентство може бути створене у будь-якій організаційній формі та має статус юридичної особи, якого набуває з момен­ту його державної реєстрації. Мета, завдання, функції та порядок діяльності інформаційного агентства визначаються законодавством та його статутом або положенням, яке затверджується засновником або співзасновниками інформаційного агентства.

Категорія: Інформаційне право (Семінари)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter