Доступ до екологічної інформації


Доступ до екологічної інформації


Право на доступ до екологічної інформації можна роз­глядати як право і необхідність людини (громадянина) бути достат­ньо поінформованою про можливі загрози та наслідки, зумовлені ста­ном навколишнього середовища для здійснення свідомого вибору своєї поведінки.

Специфіку цього права на інформацію визначено в ч. 2. ст. 50 Кон­ституції України, вона є частиною закріпленого нормами цієї статті права на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Право на цей вид інформації, за ч. 2 ст. 50 Конституції, складаєть­ся з трьох елементів:

1) це право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) це право поширювати таку інформацію;

3) норма, за якою така інформація ніким не може бути засекре­чена.

Специфікою права на екологічну інформацію, за якою вона від­різняє його від загальних інформаційних прав, є саме третій елемент, який виключається за звичайних умов введення обмежень щодо цієї інформації.

У міжнародних актах право на отримання екологічної інформації, зокрема, передбачено Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

Безпосередньо питання доступу до екологічної інформації регу­люються ст. 4 цієї Конвенції. У ній зазначено, що держав­ні органи сторін-учасниць у відповідь на запит про надання еколо­гічної інформації повинні надавати громадськості таку інформацію в рамках національного законодавства, включаючи, при необхіднос­ті і можливості, копії фактичних документів, які містять або охоплю­ють таку інформацію.

В наданні екологічної інформації може бути відмовле­но, якщо надання такої інформації може негативно вплинути на: кон­фіденційність діяльності державних органів, міжнародні стосунки, на­ціональну оборот або державну безпеку, відправлення правосуддя, конфіденційність комерційної та промислової інформації, права ін­телектуальної власності, конфіденційність особистих даних, інтере­си третьої сторони, яка надала інформацію; навколишнє середовище.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 16
0  
Користувачів 169
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?