Система та джерела інформаційного права


Система та джерела інформаційного права


За своєю структурою система інформаційного права поділяється дві частини - загальну й особливу.

До загальної частини інформаційного права належать правові норми, що визначають основи цієї галузі:

- загальні поняття та принципи інформаційного права:

- предмет і метод інформаційного права:

- класифікація інформації.

Крім того, до загальної частини інформаційного права належать кілька універсальних інститутів, що об'єднують близькі за змістом правові норми, що визначають ключові питання інформаційних відносин:

- інститут інформаційних прав і свобод людини і громадянина

- інститут інформаційної безпеки

- інститут правового режиму інформації

- інститут правового режиму інформаційних ресурсів

Особлива частина інформаційного права охоплює інститути, в межах яких реалізуються основні права та обов’язки суб'єктів інформацій­них відносин, що грунтуються на нормах загальної частини. До інститу­тів особливої частини інформаційного права, зокрема, можна віднести:

- інститут державної таємниці

- інститут захисту інформації

- інститут телекомунікації

- інститут мережі Інтернет

Під джерелами інформаційного права слід розуміти зовнішні фор­ми вираження норм інформаційного права, за допомогою яких від­буваються формування та закріплення цих норм.

Система джерел інформаційного права представлена як національним законодавством, так і актами міжнародного права.

Міжнародно-правова складова джерел інформаційного пра­ва насамперед представлена багатосторонніми та двосторонніми міжнародними договорами, рішеннями міжна­родних міжурядових організацій з питань, що стосуються інфор­маційної сфери (ООН, Рада Європи, ОБСЄ, Міжнародний союз електрозв'язку, СОТ тощо) та іншими джерелами міжнародного пра­ва. Ці джере­ла визначають, зокрема:

- стандарти прав і свобод людини і громадянина у сфері інформа­ції та окремі аспекти реалізації цих прав:

- міжнародну співпрацю щодо інформатизації та розбудови інформаційного суспільства:

- міжнародне регулювання питань зв'язку й телекомунікацій;

- питання міждержавного перебування інформації з обмеженим доступом (на підставі двосторонніх угод).

Національними джерелами інформаційного права є:

- Конституція України (зокрема норми, що визначають права і свободи людини у сфері інформації, захист інформаційної безпеки, загальні принципи діяльності публічної влади);

- рішення Конституційного Суду України, що тлумачать відпо­відні норми конституції та законодавства:

- законодавчі акти з питань регулювання інформаційних відносин:

- акти Президента України, Кабінету Міністрів України:

- акти міністерств і відомств, галузеві та локальні нормативно-правові акти.


Статистика
2  
Всього матеріалів 4342
0  
Всього коментарів 8
0  
Користувачів 59
Наші партнери
Оновлення new
  • Процесуальні права та обов’язки сторін
  • Процесуальні права - це права, які має суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин і які визначають його правові та фактичні можливості у справі.
  • Сторони у цивільному процесі
  • Сторони у цивільному процесі – ймовірні суб’єкти спірних матеріальних  правовідносин, які беруть участь у справі з метою захисту власних прав,
  • Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність
  • Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна
  • Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
  • Малолітньою є фізична особа до досягнення 14 років. Неповнолітньою є фізична особа, що не досягла 18 років. Статус неповнолітньої особи не
  • Неприпустимість зловживання процесуальними правами
  • Зловживання процесуальними правами завдає шкоди як інтересам правосуддя, так і правам осіб, які беруть участь у цивільній справі і вчиняються з
Інформація
Голосування
Чи отримуєте Ви стипендію?