Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Інформаційне право (Шпаргалки)


Основні поняття і принципи пов’язані з функціонуванням Інтернет визначені в національному законодавстві


ЗУ «Про телекомунікації» – Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

На основі цього визначення можна сформулювати низку ключо­вих ознак мережі Інтернет, що виражають особливості правового ре­гулювання окремих її функцій.

По перше, Інтернет - це інформаційна система, тобто сукупність телекомунікаційних мереж і засобів для накопичення, оброблення, зберігання і передавання даних.

Інформаційна система Інтернет має ще дві додаткові ознаки, яки­ми вона відрізняється від різних спеціалізованих, закритих, або ло­кальних, інформаційних систем (наприклад, військових, банківських, локальних комп'ютерних систем і мереж різних установ, підприємств та організацій). Такими додатковими ознаками є всесвітній характер доступу, тобто відкритість Інтернет для доступу з будь-якої можли­вої точки Світу, де є необхідне обладнання, та загальний характер до­ступу, тобто можливість будь-якої особи без додаткових обмежень або дозволів отримати доступ та користуватися основними послуга­ми Інтернет.

Невід’ємною характеристикою Інтернет є глобальний адресний простір, тобто сукупність адрес мережі Інтернет, за допомогою яких впорядковуються і зв'язуються між собою окремі інформаційні ре­сурси (Інтернет-сторінки) і користувач дістає можливість переходи­ти від одного інформаційного ресурсу до іншого.

Згідно із Законом України "Про телекомунікації”, адреса мере­жі Інтернет - це визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв. Фактично це назва, яка присвоюється окремому електронному інформаційному ресурсу - Інтернет-сторінці. Наприклад, адресою Інтернет-сторінки Верховної Ради України є rada.gov.ua

Слід також виділити такий термін, як національний сегмент ме­режі Інтернет, який використовують у національних і міжнародних актах. Цей термін означає сукупність адрес Інтернет, яким присвоєно код країни, визначений міжнародними стандартами. Кожна держава мас право визначати певні нормативно-правові стандарти і правила реєстрації, використання та адміністрування подібних адрес. Україн­ський сегмент Інтернет охоплює сукупність електронних інформа­ційних ресурсів, яким присвоєні адреси, побудовані на домені – UA

На основі зазначеного вище тлумачення сутності поняття "Інтернет” можна визначити основні підходи до правових аспектів цього явища:

Інтернет в цілому не с суб’єктом права. Це є сукупність інформа­ційного обладнання та інформаційних ресурсів. Але він не є ні міжна­родною організацією, ні юридичною особою, ні будь-якою іншою ор­ганізованою структурою, яка може вступати в правовідносини.

Інтернет у цілому не с об'єктом права. В Інтернет немає єдино­го конкретного власника, як і немає такого суб'єкта, який би управ­ляв або контролював досить значну частину цієї мережі. Понад те, че­рез технічні особливості жодна складова Інтернет не є критичною для функціонування всієї системи.

Для правильного аналізу видів інформаційної діяльності, що про­водиться за допомогою Інтернет, слід також визначити два основні способи розповсюдження інформації за допомогою цієї мережі: ак­тивне - через електронну пошту і пасивне - розміщення інформації на електронних сторінках, до яких споживач звертається самостійно.


Категорія: Інформаційне право (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter